В Золотiй Коронi
манюню
надихану
у саркофазі
підталого лютого
на світ Божий,
такий ще зимовий і втомлений,
на сонце мружиться,
пальчиками зеленими
сніг, ніби піч, колупає,
"весно, прийди" просить...
...а якогось світанку -
сотні, тисячі, мільйони
зелених списів
прохромлять сніг -
Боже військо іде!
...і кожна, навіть найменша квіточка -
у золотій короні....
Свидетельство о публикации №212022501098
серед отав в оболоні
бачиш той блиск, луску
риби, мабуть золотої?
:-)
Святослав Синявський 26.02.2012 17:28 Заявить о нарушении