Течiя
слова піском течуть,
пісок вужами в горло заповзає,
і випікає мову,і ножем
на шкірі креслить руни-обереги...
і берега діставшись, як руки,
що напуває спокоєм-водою,
не озирайся.
не шукай спокою.
бо сутінки.
бо лютня.
бо пливе
не жінка-не жона
в туманах сивих:
то Еврідіка.
втрачена любов.
Свидетельство о публикации №212022501104
двивовижні співзвуччя,
дивовижні асоціації
Василина Иванина 26.02.2012 22:35 Заявить о нарушении