Думки

Ламається папiр i густне час.
Перо в поета у руцi-
            Воно кохає Вас...
Перо палке все рветься щось писати,
Та не зачинеш у душi,кохання.
Воно зламає грати всi-
              Пiднiме на повстання...
За столиком вiн схаменувсь,
  притих,-година ночi.
В думках вона - все карi очi,
Покою не дають перу.
     Та все ж воно мовчить,
Поет мiркує:
      Навіщо вас навчають говорити правду?
      Навіщо вас кохати учать змалку,
Якщо ви потім обираєте брехню...


Рецензии