7 березня

Ох, ті мухи,
мухи–набридухи,
білі, фатальні,
неначе останні капці,

летять,
падають,
осідають,
сідають
на пучечки підсніжників,
що лежать задубілими зеленими трупиками
у картонній коробці;

на пучки пальців бабусі,
що тримає оту коробку,
примовляючи у підземці весни:
«Молодой чєлавєк, купітє цвєти для дєвушкі!»…

Вихор ахроматичного натовпу
Штовхає мене у спину,
Вперед, по тунелю,
до білої цятки виходу,

де віхола біло_мушна
обліплює білі вилиці,
залазить за комір
і видирає із рук букетик,
що купила сама для себе,
бо –
весна?


Рецензии
Иногда, купленный самой себе букетик первоцветов, в грязном от талого снега и сером , злобном, чужом от толпы, выходе метро, спасает от тоскливого одиночества...
Купишь цветики, бережно несешь их, и на Душе становится , каким-то совершенно чудесным образом, ТЕПЛЕЕ...
Как мне сейчас тепло на сердце от Вашего милого стихотворения...
С праздником, милая Ганнуся.
Любви, Счастья, Гармонии!!!

Люба.

Любовь Архипова   07.03.2012 23:16     Заявить о нарушении
Дякую, дорога Любонько!
Осяйної Вам весни!

Ганна Осадко   09.03.2012 18:09   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.