Запоминай меня такою Оксана Пахльовська

В соавторстве с Алексеем Бинкевичем http://www.stihi.ru/avtor/siren2006

Запоминай меня такою -
красавицею, тонкой, озорною.

Ведь всё плотнее тени на Земле,
а я сквозь них уже не вижу, где ты.
Луч солнца на бесчувственном стекле –
вот это все, что в памяти, портреты.

Штрих золотистый вычерчен давно,
горячей кистью проблеском оконным.
... Как ни верти, а завтра всё равно
свет прикоснётся к стёклам полусонным!

Сквозь хмурь рассвета утро протекло.
Несбывшееся сбудется отныне.
Лучи ломает солнце о стекло,
лохматит ветер кудри золотые.

Счастливою, красивой, озорною -
запоминай меня такою!

Оксана Пахльовська

Запам'ятай мене такою -
красивою, веселою, тонкою.

Бо все густіше тіней на Землі,
а я крізь них уже не бачу, де ти.
Проміння сонця на холоднім склі -
оце й усі у пам'яті портрети.

Штрихом злотистим писані давно,
гарячим пензлем променів вечірніх.
...Та як не є, а завтра все одно
торкнеться світло вікон споночілих!

І гляне ранок крізь похмуре тло.
І збудеться усе, що не збулося.
Ламає сонце промені об скло,
куйовдить вітер золоте волосся.

Щасливою, красивою, легкою -
запам'ятай мене такою!