Закарпатська медицина. Без варiантiв!

Тиждень, що минув, виявився вельми цікавим та повчальним для закарпатської медицини і своєрідним каталізатором для обласних ЗМІ.
На початку березня 2004 року редакцією газети "Правозахист" на одному з брифінгів було підняте питання про необхідність зустрічі представників обласних ЗМІ з керівництвом Закарпатського управління охорони здоров'я. Така зустріч була викликана перш за все публікаціями про порушення та зловживання в закарпатській медицині, випадки невиправданих смертей тощо та відсутністю відповідного реагування керівництва, відповідей засобам масової інформації, які передбачені законодавством України. 24.03.2004 року саме така зустріч і відбулася. за "круглим столом" за участю голови ОДА Івана Різака.
На незручні запитання журналістів довелося відповідати керівниками управління охорони здоров'я в Закарпатській області.
На зустрічі присутніми були начальник управління охорони здоров'я Роман Шніцер, заступник начальника управління Володимир Брич, провідні спеціалісти цього управління Юрій Переста та пан Лях, декан медичного факультету УжНУ професор Русин, декан факультету післядипломної освіти лікарів професор Чопей.
Після вступної промови начальника управління охорони здоров'я про досягнення та перемоги закарпатської медицини і першого питання, що його задав пану Шніцеру редактор газети "Правозахист", голова ОДА, пославшись на те, що йому потрібно йти, вибачився і залишив приміщення... Усі зрозуміли, що щось не так. І це щось, після того, що відбулося за "круглим столом", ще довго висіло в повітрі, блукало кабінетами, але так і не знайшло свого відображення в обласних ЗМІ. Майже усі ЗМІ промовчали про ту гостру розмову, що відбулася за "круглим столом". Промовчало про це і обласне телебачення. Обійшли це питання і "Новини Закарпаття".
До виходу суботніх видань у редакції газет телефонували лікарі і питали, чи будуть надруковані матеріали "круглого столу". Наївні, переважна більшість наших видань та й самі журналісти не готові до критики медичної влади, тому всі й промовчали. Як мудро заключив один з присутніх редакторів, "у кожного в медицині свої інтереси".
Перш ніж перейти до того, що все ж таки відбулося і чому всі мовчать, відповімо на головне питання: чому голова ОДА терміново залишив "круглий стіл", де він збирався бути до кінця. Відповідь ми почули вже наступного дня - Івану Михайловичу Різаку після того, що він почув у виступі Р.Щніцера, просто стало соромно. Ні, він пішов не тому, що перший медичний керівник краю нескладно говорив. Слава Богу, говорити в нас вміють усі. А от що, це зовсім інше питання. Так от, пан Р.Щніцер, ще не почавши діалогу з журналістами, програв як тактично, так і стратегічно. Як коротко підсумував голова ОДА, "...навіть не можуть визнати своїх помилок та недоробок...".
Ви уявіть собі, шановні читачі, майже три місяці підряд, щотижня в обласному інформаційному виданні "Правозахист" публікуються факти чисельних порушень і зловживань у медичних закладах, порушень прав і свобод громадян України, випадків смертей, яких можна було уникнути, корупції. Ставляться медичному керівництву гострі питання, а у відповідь повна тиша. Усі від висоти та широти проблем, вирішити які не готові, як страуси, сховали голови в пісок.
Мовляв, про що мова. У нас усе гаразд...
Ну що ж, сперечатися не будемо. Гаразд так гаразд. У журналістів та й у населення своя точка зору, а у вас, з висоти третього поверху, своя.
Що ж, перейдемо до ваших висот, шановні наші керівники від медицини.
У своїй яскравій вступній промові пан Р.Шніцер вихвалявся поліпшенням демографічних показників, зниженням захворюваності та смертності від туберкульозу. Мовляв, ми вже на п'ятому місці серед інших областей України. Це слід розуміти, що з туберкульозом у нас все добре, і жити ми стали довше - до 68 років.
Ви хоч самі в це вірите? Ми - ні. На це є підстави. По-перше, в Україні, за висновками міжнародних експертів, уже котрий рік поширюється епідемія туберкульозу, яка вже набрала загальнодержавних масштабів.
По-друге, редакція газети володіє фактами, що статистика захворюваності на туберкульоз у Закарпатській області заради справної цифри штучно занижена. Механізм цього дуже простий. Велика кількість первинних хворих, що захворіли в конкретному звітному році, обліковуються як вторинні, що захворіли раніше. Частина хворих з цією патологією узагалі не обліковується у зв'язку з тим, що буцімто вони приїхали з туберкульозом з інших областей. А чим у такому разі пояснить пан Р.Шніцер перевантаженість обласного тубдиспансеру та необґрунтоване, дострокове переведення хворих на амбулаторне лікування (хворі повинні знаходитися в спеціалізованому закладі від 4 до 9 місяців, але їх чомусь виписують на другий, третій місяць лікувального курсу). Про яку ефективність лікування хворого вдома з таким важким захворюванням, як відкрита форма туберкульозу, можна говорити?
Піднімалися питання диспансерного нагляду та профілактики захворювань.
Р.Шніцер навів статистичні дані поліпшення показників захворюваності та смертності. Закликав усіх своєчасно проходити профілактичні обстеження. У тому числі і рентгенологічні.
Але про яке рентгенологічне обстеження йшлося, присутні так і не зрозуміли.
Справа в тому, що рентгенологічне обладнання лікарень області взірця 60 років минулого століття. А з колишніх шести пересувних ФГ-станцій на ладан ще дихають лише дві.
У медичних закладах для оглядової рентгенографії зовсім немає плівки. І хворі змушені купувати її за свої гроші. Навіть у профільному ОТМО "Фтизіатрія" рентгенплівка видається дуже обмеженому контингенту стаціонарних хворих. Про яку боротьбу з туберкульозом, про яке зниження захворюваності йдеться? Шніцер заявив також, що служби першої невідкладної допомоги, що працюють в ургентному режимі, повністю забезпечені медикаментами та медичними засобами. Коментуючи цю цинічну заяву начальника обласного управління охорони здоров'я, з усією відповідальністю заявляємо, що дана інформація не відповідає дійсності. У зимовий період редакція газети особисто переконалася в безвідповідальності керівництва Ужгородської ЦМКЛ на чолі з її головним лікарем Іваном Курахом. Так, 14.02.2004 року при проведенні журналістами газети "Правозахист" рейду в міський травмопункт, ми спостерігали наступну картину. До 10 травмованих пацієнтів з переломами кінцівок очікували прийому лікаря. Кожному з них було запропоновано купити в аптеці, яка базується в приміщенні ЦМКЛ, плівку для рентгенологічного дослідження травми, гіпс, бинти, вату тощо. Боляче було спостерігати, як далеко не молоді люди, підтримуючи поламані кінцівки, чичикували до аптеки.
А що робити хворому, в якого в даний час не знайшлося біля себе грошей?
Можна тільки уявити собі стан медикаментозного та матеріального забезпечення в стаціонарах лікувальних закладів області.
Та про що там може бути мова, коли навіть бідну жінку, що знаходилася у пологовому відділенні, змусили купувати зеленку.
За вашого правління в стаціонарах сільських лікарень хворих посадили на сувору дієту (в народі її вже охрестили дієтичним харчуванням за методом Шніцера). Їх харчують часто-густо тільки чаєм та хлібом (як один приклад - с. Середнє). А про безкоштовні медикаменти в стаціонарах усі вже давно забули. Висновок напрошується один: поки обласна медицина буде працювати на бутафорські показники, а не на конкретного пацієнта, покращення в закладах охорони здоров'я не буде.
Чому ви, пане Шніцер, закриваєте очі на те, що ваші підлеглі керівники у ввірених вам лікарнях вимагають від медиків за працевлаштування від 800 до 1500 у.о.? Ви, очевидно, сподіваєтесь, що залякані лікарі будуть замовчувати ці факти? Не надійтеся! Деякі з них уже виявили бажання дати конкретні свідчення з цього приводу. Одне з них ми наводимо.
Нещодавно молодий фельдшер, випускник Берегівського медичного училища, звернувся з питанням працевлаштування до керівництва Іршавської районної лікарні. У відповідь молодий спеціаліст почув, що за 0,5 ставки на "швидкій допомозі" він повинен дати хабара в розмірі 800 у.о.
Пан Шніцер погодився з журналістами, що фонди при медичних закладах створюють підгрунтя для зловживань деяких лікарів, суттєвої користі від них немає, що вони створюють умови для спекуляцій громадської думки навколо їхньої діяльності.
Так от, пане Шніцер, щось воно у Вас не клеїться. Ви наголосили, що користі та віддачі від них дуже мало, на папір ледь вистачає. Дозвольте з вами не погодитись. Або ви не володієте ситуацією щодо фондів, або навмисно не захотіли відповідати на це питання.
У перших публікаціях стосовно шкірно-венеричного диспансеру ми піднімали питання фондових грошей, на які, а це 10 тисяч гривень, було придбано дороге обладнання, яке тепер працює у приватному секторі в інтересах Ю.Андрашко. А як бути з фондовими грошима у вигляді 47 тисяч доларів США (яка дивна конвертована обачливість), які було вкрадено на горищі родичів пана Рогача? Свого часу на запитання представника правоохоронних органів, чому він саме там ховав ці фондові гроші, була отримана відповідь, що він не довіряє банкам...
Після цього нам залишається тільки поспівчувати голові ОДА Івану Різаку та пишатися його терпеливістю. Справді, гідна співчуття ситуація, коли губернатору доводиться співпрацювати з такими підлеглими. Адже клерки управління охорони здоров'я прийшли на зустріч із журналістами зовсім не готовими до спілкування. Як нам відомо, минулого року під час колегії, де розглядалися питання стосовно вакцинації населення, на запитання голови ОДА до В.Брича, скільки коштує одна доза вакцини проти грипу, останній так і не спромігся дати чітку відповідь, повів, що дорого... Голова ОДА відповів, що проблема фінансування - це проблема ОДА та наголосивши, що керівництво управління охорони здоров'я не готове до колегії, залишив приміщення.
Отже, ситуація, пане Р.Шніцер, завдяки вашій бездіяльності у всіх без винятку галузях обласної медицини склалася критична. Не виключаємо, що ви про це навіть не підозрюєте, оскільки в самій ситуації в системі обласної охорони здоров'я абсолютно не орієнтуєтеся, та й самою системою давно вже не керуєте. Ви самі, зволікаючи час і не повідомляючи громадськості про заходи, яких вживаєте для наведення порядку в медицині, самі себе загнали в глухий кут. Але вийти з нього буде дуже важко, адже нині вже діють фактори, які не підвладні Вам.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що Ви не впоралися з тими завданнями, які на вас поклали. Як начальник управління охорони здоров'я Ви втратили довіру не тільки людей, а й простих лікарів.
Підняла редакція газети питання стосовно смерті дитини (асфіксія) з вини лікарів в утробі матері. Роман Шніцер наголосив, що проводився клінічний розбір цього випадку, винні в загибелі є і притягнуті до відповідальності. Та от біда, жоден з лікарів, не кажучи вже про керівництво, по сьогоднішній день не знайшов сил та мужності вибачитися перед матір'ю. Воно і не дивує, для матері дитинка - рідна кров. Для них смерть, як і злісні порушення вимог медичних інструкцій, просто статистика.
Велика кількість питань стосувалася присутнього хірурга-уролога пана С.Біляка. На запитання стосовно того, чому пацієнти С.Біляка, які йдуть на оперативне лікування, позбавлені клінічного обслідування, що є грубим порушенням, пан Шніцер чіткої відповіді не дав, мовляв С.Біляк несе персональну відповідальність. Невиправданих операцій та смертей катма, а відповідальності нуль.
На чергове запитання, яке стосувалося необхідної присутності при порожнинних операціях асистентів, пан Р.Шніцер визнав, що все-таки асистенти при оперуванні хворих мають бути, що їхня відсутність є грубим порушенням. Та от біда, п. Р.Шніцер, чому ви, знаючи, що це є грубим порушенням і чуючи доповіді та скарги головного лікаря ОКЛ пана Ю.Яцини, що С.Біляк оперує без асистентів, жодного разу не розслідували ці факти і не вжили відповідних заходів. Свою бездіяльність Ви спробували пояснити різними рівнями медично-експертної оцінки смертності. Але висновок про ятрогенний фактор загибелі хворого підписав головний лікар флагмана обласної медицини Ю.Яцина. Це що, недовіра чи навмисне ігнорування відчайдушних висновків колеги, який бажає тільки одного - справедливості та професіоналізму?!
Відповідаючи ще на одне запитання, визнав пан Р.Шніцер, що оперувати без ліцензії не можна, що за це передбачається кримінальна відповідальність. Однак, шановний начальнику управління охорони здоров'я Закарпатскої області, уролог-хірург С.Біляк узимку цього року, коли в нього закінчився термін дії попередньої ліцензії, все ж таки без неї оперував хворих, про що свідчать акти проведених оперативних втручань та й самі пацієнти. Сподіваємося, що ви, як особа відповідальна, за цими фактами грубих порушень призначите перевірку і пан С.Біляк понесе відповідальність, яка передбачена чинним законодавством України.
Не оминув "Правозахист" і питань, що стосуються гуманітарної допомоги та порушень і зловживань при її розподілі. Пан Р.Шніцер відповів, що там усе гаразд... Не віримо, адже володіємо іншими фактами, про що в найближчих номерах і повідомимо громадськість краю.
На запитання присутнього журналіста газети, лікаря Ярослава Глаголи, яка робота проводиться в ромських таборах, де мешкає понад 52 тисячі громадян ромської народності, пан Р.Шніцер відповів, що за участю управління охорони здоров'я організовані ним 4 фонди, які опікуються цією роботою. Цікаво, а яке взагалі управління охорони здоров'я має відношення до цих фондів? А з іншого боку, на якій підставі чиновники державної установи переклали на плечі благодійних фондів обов'язки, які вони самі мають виконувати?
Пан Шніцер на питання, чому лікарі, які згідно з наказом міністра охорони здоров'я, повинні проходити курси підвищення кваліфікації, змушені сплачувати за навчання від 200 до 700 гривень, не відповів, а "перевів стрілки" на декана ФПО професора Чопея. При чому тут Чопей? Пан Шніцер згідно з посадовими обов'язками несе персональну відповідальність за підвищення кваліфікації лікарів. Саме він повинен добиватися бюджетного забезпечення оплати за курси. Ми розуміємо, що для вас, можливо, це і не гроші, але де їх знайти простому дільничному лікарю?
Не почула редакція відповіді на жодне з десятків запитань, які друкувалися в різних номерах газети "Правозахист" і стосувалися не тільки згаслого під час брифінгу В.Брича (працевлаштування своїх родичів), а й інших посадових осіб управління та ряду порушень.
Редакція газети за час публікацій циклу "Клятва" Гіппократа" з кожним днем все більше і більше переконується в правильності та актуальності піднятої нами теми охорони здоров'я. Тепер ми не одинокі, нас підтримують і нам пишуть стурбовані лікарі, які бажають бачити медицину краю на зовсім іншому рівні. Щоб через десять років ми не викликали "швидку допомогу" з Угорщини чи Словаччини, а лікарський колектив об'єднував професіоналів, а не кримінальних елементів, до яких все більше схиляються окремі медичні працівники.
Більше зустрічей, подібних цьому "круглому столу" в цьому складі не буде. Ми переконалися, що такі "форуми" - марна трата дорогоцінного журналістського часу. Усі матеріали направлено в Міністерство охорони здоров'я України та інші державні установи. Висновки редакції щодо перспектив обласної медицини песимістичні. Якщо керівництво цією галуззю не бачить та не визнає проблем, які в ній існують, у такому складі вони ніколи їх не вирішать.
Тепер, мабуть, шановним читачам зрозуміло, чому сліпими та глухими прикинулися керівні працівники обласної медицини.