А люди мруть як мухи...

Шановний головний редактор!

Останній час я регулярно читаю Вашу газету. Ви дуже правдиво і гостро пишете про страшні справи в медицині. Ці публікації дуже об'єктивні, але ефект від них поки що малий. Справа в тому, що всі обласні медичні керівники корумповані і куплені ділками від медицини...
Ви навіть уяви не маєте, що взагалі відбувається в районах. Люди вимирають як мухи. За своє здоров'я вони віддають останнє. І це останнє без зазріння совісті в них відривають і просять ще, ще та ще. І коли це вже закінчиться? Коли медицина стане медициною, а не здирницею шкір з власного народу? Далі так жити не можна. Мають відбутися хоч якісь зміни, інакше прийде біда...
Медичні "справи" Свалявщини

От такого листа отримала редакція газети і вирішила пошукати хоч будь- яку інформацію стосовно медичної Свалявщини. Сьогодні вашій увазі надаємо матеріали із "Закарпатського кримінального калейдоскопу".
З того часу як почав керувати пан Кошеля І.І., медицина Свалявщини займає останні місця в Закарпатській області. А колись, до панування пана Кошелі Івана Івановича, вона була на перших позиціях в області.
Основна турбота п. Кошелі - як повернути собі гроші за купівлю посади головного лікаря. З цією справою він легко справляється.
За влаштування на роботі санітаркою він бере хабара 300 дол. США, медичної сестри - 500 дол. США, лікар - 1000 і більше.
За останні місяці прийнято 7 лікарів і всі за хабарі. Прийняті 3 хірурги, 3 гінекологи, майже всі вони з м. Мукачево, як вони можуть допомагати хворим, якщо живуть у Мукачеві?
З 800 медичних працівників лише 350 працюють на повну ставку, а інші - на 0,5 і на 0,75 ставки. У той же час він і надалі приймає нових медпрацівників. Щоб хоч трохи покращити показники, вдається до приписок та фальсифікацій. Так, наприкінці 2003 року в пологовому відділенні райлікарні при пологах від розриву матки і подальшої кровотечі померла жінка. Однак цю бідолашну списали із зовсім іншим діагнозом. Мовляв, вона померла від анемії. Нас цікавить, хто за це буде відповідати. Це не є таємницею, адже про цей випадок відомо майже всій Свалявщині. І головне - у неї залишилося п'ятеро дітей, до яких, зрозуміло, нікому немає діла.
Дітки, наші дітки

Та й узагалі тема дітей - це одне з найболючиших питань медичних закладів Свалявщини. Вони помирають як мухи, але їх, щоб були "хороші" показники дитячої смертності, просто списують. Ось прізвища списаних дітей:
1. Кобулей М.І., с. Солочин
2. Лацко, с. Неліпино
3. Кісінова А.Т., с. Сасівка
4. Капара Н., с. Керецьки
5. Грабар В., м. Свалява
6. Петрунько Г., с. Березники, 172
7. Стесович Т., м. Свалява, вул. Пирогова
8. Циганин, м. Свалява, вул. Революціонерів
9. Гуца М.Т., с. Спасівка 214
10. Фалес Олена, с. Спасівка
11. Коломийцева Є., м. Свалява (2-є дітей)
12. Сакаль М.В., с.Спасівка
Цей список може бути збільшений майже на 100. Це все, що зробив для людей Свалявщини пан Кошеля І.І.
Зрозуміло, що якщо так робиться з дитячою смертністю, то мова про дорослих вже не йде. Хворі помирають після операцій, а їх списують по інших діагнозах, щоб не було післяопераційної смертності.
Державна - власна кишеня

Кожен день пан Кошеля І.І. їздить на лікарняній машині додому в м. Мукачево і тому він списує 20 літрів бензину. В той же час на "швидку допомогу" на добу виділяє 10 літрів бензину. А на машини "швидкої допомоги" в селах майже не виділяється бензин. На машинах лікарні пан Кошеля перевозить усіх своїх родичів у Мукачеві і Сваляві.
Окрема тема - це гуманітарна допомога. І на неї накладено лапу - він її просто продає. Так він продав 250 спальних мішків з гуманітарної допомоги. До речі, кожен спальний мішок коштує 300 гривень. Таким же чином було вкрадено 3 пральні машини-автомати. Ні для кого не є таємницею, що всі медикаменти з гуманітарки продаються через комерційні аптеки, а хворі лікуються за свої кошти.
Два роки тому був відремонтований клуб лікарні, але в цьому місяці він завалився. Після цього виникає питання, куди поділися кошти, які були виділені на ремонт? І взагалі, хто за це все буде відповідати.
Не подумайте, що лікарі весь цей час мовчали і тільки нині прокинулися. Вони неодноразово пробували чинити опір свавіллю п. Кошелі, але він таких чесних людей познімав з посад (зав. відділеннями, зав. кабінетами). На ці місця він призначав своїх людей, які мають низьку професійну підготовку. За те ці люди, щомісяця носять хабарі пану Кошелі (до 100 дол. США). Окрім того, наскільки нам відомо, він їм додає проценти до зарплати. Так, був призначений зав. поліклінікою Гулей Р.А., який кожен місяць збирав гроші з лікарів. Свого часу він був зловлений на гарячому. Пан Гулей зізнався, що ділився здирницькими грошима з паном Кошелею І.І. і керівниками в області.
Не подумайте, що нам дуже приємно розповідати про брудні справи пана Кошелі І.І., але Ви і ми, суспільство в цілому повинні таких лікарів від медицини ставити на місце.
Якщо Ви зреагуєте на нашу ситуацію, ми надамо ще багато фактів кримінальної діяльності пана Кошелі І.І.
Медпрацівники Сваляви.
"Закарпатський кримінальний калейдоскоп".
Коментарі Очевидців

Е в журналістській практиці якесь професійне везіння. Отриманий нами від колективу Свалявської ЦРЛ лист по деяких епізодах викликав у працівників редакції легкий сумнів. Зокрема в частині відсутності належного обліку дитячої смертності у Свалявському районі. Журналісти газети якось досліджували можливість фальсифікації показників дорослої смертності в області, та зробили з цього приводу наступний висновок: будь -які маніпуляції статистичної звітності навколо цього показника неможливі, оскільки смертні випадки реєструються як медичними закладами, так і ЗАГСами.
Раптом до редакції зателефонували. Потім ще і ще. Спочатку колишній голова сільської ради призначив зустріч нашому кореспонденту, потім дільничний педіатр сільської амбулаторії та житель с. Кібляри наполягали на терміновій зустрічі з працівниками "Правозахисту". Журналістам довелося негайно припинити обробку кореспонденції та вирушити на зустріч у різні квартали міста. Після того як ці громадяни отримали відповідні гарантії конфіденційності стосовно джерел інформації, ми дізналися про таке.
Голова сільради минулого скликання розповів нам, що за його головування частими були випадки, коли новонароджені діти реєструвалися сільрадою протягом двох, а то і трьох місяців. Як правило, це діти осіб із ромських та неблагополучних сімей, які в силу тих чи інших обставин не вважали необхідним своєчасно зареєструвати своє немовля. Колишній голова згадав декілька випадків, коли за цей час діти помирали. Лікарі благали його не вносити до реєстру факт народження та смерті немовляти. Не наполягали на цьому і батьки померлих дітей. Отже, довелося сільському голові зважити на прохання медиків.
Важко було кореспондентам повірити в розповідь голови, тому коли ми зустрілися з дільничним педіатром, із деякою прискіпливістю запитали в неї, чи доводилося за її багаторічну практику фальсифікувати звітність по дитячій смертності.
- Так, звичайно, - відповіла вона. - А куди подітися, коли завжди крайнім у таких випадках залишається дільничний педіатр? За дитячу смертність по голові не гладять! Реальні показники нікому не потрібні: ні головному лікарю лікарні, ні головному лікарю району, ні начальнику управління охорони здоров`я. Але коли "заховати" смерть дитини не вдається, завжди козлом-відбувайлом роблять саме дільничного педіатра. Незалежно від причин смерті та від стану дитини, що був несумісним із життям. Коли я починала свою діяльність на посаді дитячого лікаря, багато натерпілася від керівників медицини різних рангів, потім вони ж мене і навчили, як уникнути неприємностей.
- Ну і як, уникаєте?
- Не завжди. Фальсифікувати дитячу смертність вдається тільки відносно дітей, які народжуються в сім`ях алкоголіків, наркоманів, ромів тощо. Домовитися з батьками із самодостатнім соціальним статусом я не пробувала. Проте, дитяча смерть у таких сім`ях - подія не така вже часта.
Та зателефонувала я Вам зовсім із іншого приводу. Коли прочитала у вашій газеті про "медичний круглий стіл" за участю керівників обласного управління охорони здоров`я, мене охопила лють. Я не перший рік у медицині, до того ж щоденно спілкуюся з колегами. Тому заявляю Вам відверто, всі показники діяльності обласної системи охорони здоров`я - туфта! Лікарю первинної ланки доводяться "контрольні показники" , під які кожен повинен підтасувати свою звітність. Той здає звіти головному лікарю, той у свою чергу по "системі стеля" звітується перед районом, район відсилає "липу" в управління. А там радіють та везуть туфту до Києва. І така система, без винятку, всіх влаштовує.
- А чому вона не влаштовує Вас?
-Все дуже просто. Я зрозуміла, що в тому, що в медичній галузі не вистачає грошей, винні в першу чергу самі лікарі. Начальству, щоб довше втриматися за свої крісла, конче необхідні гарні показники. Але в Кабінеті міністрів та у Верховній Раді не знають реального стану речей. На мою думку, саме тому державне фінансування не відповідає потребам медицини...
Моторошно було вислуховувати переживання охоронця одного із ужгородських підприємств, мешканця с. Кібляри. Чоловік розповів, що декілька років тому, на території циганського табору помітив, як собака забавлявся дитячим черепом. Поряд на траві лежав інший людський череп невеликих розмірів. Чоловік гукнув ромів. Ті підійшли і спокійним голосом мовили: "Знову собаки вирили. А ви, пане, не дивуйтеся, кісток тут багато". Очманілий чолов`яга кинувся до сільської ради, щоб повідомити про побачене. Про цей випадок, як він стверджує, відомо також головному лікарю Середнянської дільничної лікарні. Згодом в таборі почала діяти релігійна конфесія, яка перепоховала дитячі рештки, але значна частина їх досі знаходиться під грунтом по всій території табору.
А нас " навантажують" відміними показниками... Може, вже годі!?