Невигадана iсторiя про одну фаворитку

Редакція проводить журналістське розслідування факту незаконного отримання суддею Апеляційного суду Закарпатської області Боднар Оксаною Василівною надбавок до заробітної плати. Унаслідок такого розслідування встановлено наступне. Щоб приховати дійсні факти, Боднар О.В. за рекомендацією голови суду пана Стрижака та з його офіційної згоди вилучила з Апеляційного суду на три дні свою трудову книжку, в якій було зазначено, що з листопада 1988 року по грудень 1993 року вона працювала юристом-ревізором управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації. /Саме цей запис був зарахований їй до стажу державної служби і саме такі дані подав до Верховної Ради України пан Стрижак у відповідній довідці./ Які фокуси робили з цією трудовою книжкою, невідомо, але в ній з'явилися дуже цікаві моменти. Запис про звільнення Боднар О.В. 14.11.1988 року та інші записи вчинені нібито до 1992 року завірено печаткою, яка появилась тільки в 1993 році і якою тепер користується управління освіти. Крім того, виявляється, що пані Боднар працювала зовсім не юристом-ревізором управління освіти і науки, а ревізором-юристом КРУ при централізованій бухгалтерії, який відповідно до довідки управління освіти Закарпатської облдержадміністрації № 05-19/539 від 04.03.2004 року не був навіть структурним підрозділом відділу освіти, і тому невідомо, чи робота в цьому відділі взагалі відноситься до державної служби.
Оскільки цей відділ був ліквідований ще в жовтні 1993 року, то звичайно його печаток на трудову книжку пані Боднар набити вже неможливо, тому і ставлять нині існуючі печатки на записи 10-15 річної давності. На кого ж це розраховано? Щоб довести факт своєї роботи на державній службі за період з листопада 1988 року по грудень 1993 року, пані Боднар отримала дуже цікаву довідку з управління освіти і науки від 11.03.2004 p. № 05-19/602, яка свідчить, що Боднар О.В. 14 листопада 1988 року була переведена на посаду ревізора-юриста КРУ , який виявляється вже був структурним підрозділом відділу освіти, але заробітна плата їй з 14 листопада 1988 року до моменту звільнення чомусь не нараховувалась. Виходить, що заробітну плату отримував хтось інший, хто дійсно працював на цій посаді, або взагалі ніхто, коли посада була вакантною. У довідці також вказують, що з 16 липня 1989 року, яке, до речі, припадало на неділю, до 20 травня 1990 року Боднар О.В. надавалась частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення дитиною віку 1 року, а про оплату ні слова. Та вибачте, це ж не нинішній час, а 1988 рік, тоді було просто нереально, щоб особа з 14 листопада 1988 року працювала на якійсь посаді і не отримувала ні заробітної плати, ні оплати при народженні дитини, ні декретної відпустки.
Ну, гаразд, можливо, щось недодивилися, а що ж потім? Закінчилась відпустка 20 травня 1990 року, а заробітна плата знову не нараховується і не виплачується аж до грудня 1990, а в грудні Боднар О.В. знову надається відпустка по догляду за дитиною, яка з перервами продовжується до травня 1993 року. Але після закінчення і цієї відпустки з травня по грудень 1993 року заробітна плата Боднар О.В. так і не нараховується, коли вірити довідці управління освіти від 11.03.2004 року. А звільняють пані Боднар 1 грудня 1993 року /так вказано в довідці/ чи 17 грудня 1993 року /так вказано в наказі №47-к/ вже чомусь з посади спеціаліста 1-ої категорії КРУ, яке було ліквідовано ще 1 жовтня 1993 року, коли вірити довідці управління освіти від 04.03.2004 року. Чи то не встигли все підігнати як слід, чи заплутались з переляку?
Так ким же і де працювала пані Боднар з 1988 по 1993 рік? Юристом-ревізором управління, як до останнього часу вважали в Апеляційному суді і подали документи до Верховної Ради України за підписом пана Стрижака, чи ревізором-юристом КРУ, чи спеціалістом 1-ої категорії, як стверджують в останніх довідках? Цікаво, чи знає це сама суддя, яка не раз і не два заповнювала різні анкети, листки по обліку кадрів, автобіографії і повинна була чітко і ясно вказувати всі посади, які обіймала.
Чому в цей період вона не отримувала ні зарплати, ні допомоги, за виключенням допомоги при народженні другої дитини, яка виплачувалась за місцем останньої роботи незалежно від того, звільнена особа чи ще працює? Чому жодного разу їй не надавалась декретна відпустка? Її що, обдурювали чи вона всіх обдурює?
Дуже сумнівно, що за подібних обставин період з листопада 1988 року по грудень 1993 року пані Боднар взагалі включать у стаж роботи при виході на пенсію, оскільки органи соціального захисту ставляться до стажу досить прискіпливо. Проводять зустрічні перевірки, звіряють з архівними документами і таке інше.
Але для Закарпатського апеляційного суду витівки зі стажем - це просто дрібниця. Там ще і не таке чиниться.
Папір все стерпить: і різні довідки, і різні накази, і різні записи в трудовій книжці, але ми зверталися в правоохоронні структури та до профільного комітету Верховної Ради не для того, щоб надати можливість "хімічити", "видушувати" підписи минулими датами від різних осіб та підтасовувати факти, і сподіваємося на належну перевірку, оцінку дій посадових осіб, причетних до даного випадку, та дій самої судді.
У всякому разі знищені печатки ніхто не відновить, відомості на виплату заробітної плати ніхто не підробить і факт включення пані Боднар періоду з листопада 1988 року по грудень 1993 року до стажу державного службовця та до стажу судді, який давав певні пільги і додаткову оплату, ніхто не спростує. Тому ми ще раз звертаємося до компетентних органів з пропозицією встановити істину. Боротьба з корупцією це що? Реальні дії чи "лапша на вухах"?