Обережностi даруй нам, Боже, тут! укр

                до Наталi I.
 
Я з тобою вчора ледь не розпрощався.
Ні, не так! Точніше - Далі йти не схтів ...
Бо з тобою раптом я чогось злякався.
Що в який-небудь зайдемо кут глухий ...

Що мене до тебе тягне, сам не знаю!
Може, щось, у чім не легко розібрать ...
Ось, ти поруч - і себе я забуваю, -
Бо себе з тобою легко забувать ...

Побажання на добраніч ти шепочеш...
Та ідеш... А я, зберiгши рук дотик, -
Знемагаю за тобою ... Також Хочеш?
Natali ... Я так не можу, Natali!

Та чекати нам ще місяців немало!
Намагаюся не дать вогню себе! ...
Ти скажи, - що відбувається між нами?
Чи будується, чи тоне Корабель ...

Нас затягують стосунки, чим Подалі, -
Дати звіт собі боюся я, Куди ...
Ми б за нас з тобою мить лиш звiтували, -
Та тепер уже звiтуєм назавжди ...

В нас будується вже дещо, непомітно, -
Обережностi даруй нам, Боже, тут!
Ми теплу віддаємось інтуїтивно,
Дай лиш Бог не стати іграшкою пут ...

Дай нам Бог у почуттях не заблукати, -
Їх не вигадати в скруті наших справ ...
Я НЕ ЗНАЮ, що iз нами може стати.
Головне - оцi слова, що я сказав ...


Братiслав Лiбертус

ПЕРЕКЛАД З РОСIЙСЬКОЇ: http://www.proza.ru/2012/03/26/1073

КОМЕНТУВАТИ МОЖНА ТАКОЖ I НА:
МайлРу (Блог1)