Закарпатский Спрут 3, или крах бандитськоq влаcти

Закарпатський „Спрут” – 3, або крах бандитської влади

В минулих інформаційних випусках ми розповідали вам про таємниці кримінальної влади на Закарпатті та наслідки дії бандитського спруту, в кадрових „штатах” якого значилися перші особи міліції, прокуратури, суду та чиновників усіх мастей. Ми говорили про жахливі задуми та дії цього спруту стосовно дестабілізації ситуації в області по захопленню Ужгородської мерії, а в подальшому одного з дитячих садків, середньої школи з подальшим сценарієм, як в Абхазькому Беслані. Усі ми раділи, що все обійшлося без людських жертв. Однак все далеко не так. На сьогодні стали відомі нові подробиці про дії Закарпатського спруту та про його жертви, а також нові відповіді на питання: чому таке стало можливим? Читайте і не дивуйтесь.

Його величність долар

Події в Беслані 1 вересня 2004 року шокували увесь світ. Висновки комісії, яка проводила розслідування цього злочину та причин, яки сприяли йому, ще більше шокували... ні не громадськість, про них вона слабо обізнана, це закрита інформація, а саме керівництво Росії. Серед чисельних причин трагедії, як одну з головних названо повальну корупцію в правоохоронних органах. Так наприклад, працівники міліції знали про те, що дорогами Росії та республіками провозиться вибухівка, зброя, бойовики то що. Під час огляду транспорту, все це фіксувалося, однак безперешкодно їхало собі далі... бо мало пропуск – його величність долар. Так врешті – решт все і було куплено і покупається по нині.
Тепер повернемось до України, а саме до рідного Закарпаття. Як ви пам’ятаєте бандюки Різака – „Чалого” спокійно і до того ж мобільно пересувалися дорогами Закарпаття, бо були озброєні не тільки вогнепальною та холодною зброєю, а й відповідними документами прикриття, та саме головне, „братським” відношенням до них правоохоронців. Інакше це назвати не можна, адже зброю від міліціонерів, працівників прокуратури то що ніхто не ховав. Усі вони були „в доску” своїми, адже сприяли захисту саме інтересів їхньої, бандитськ(о)-кримінальн(о)ї влади, з якої вони усі і жили, будувалися та з шиком відпочивали за кордоном.

По „беспределу”

дав, бо операція була на особистому контролі пана губернатора та його вірно підданих Варцаби та Русина. Однак начальник РВ не скорився, подейкують, що проти нього навіть було застосовано силу та зброю – бандюки повалили на підлогу, а для більшої переконливості своїх намірів приставили “ствол” до голови.
Молодь наступного дня поїхала, а от начальнику Свалявського РВ не повезло. За “неправильні дії” та нерозуміння кроків кримінальної влади по захисту все тої ж кримінальної влади та її гарантів, в особі майбутнього президента В.Янкуковича, його було знято з посади і того ж дня звільнено з органів. І от саме тут починається ще один цікавий епізод, такий собі посадовий злочин із зловживанням своїм службовим становищем. При цьому „влетів” і до того ж капітально, ні хто не будь, а сам начальник УМВС в Закарпатській області пан В. Варцаба. Цей знахабнілий телепень, настільки був переконаний у своїй безкарності і в тому, що президентом буде В.Янукович, який не дасть його скривдити, що не вагаючись пішов на службовий підлог.
Пояснюю. Згідно наказів МВС звільнити працівника міліції, рівня начальника районного відділу, може тільки сам Міністр Внутрішніх Справ. Але звільнення теж відбувається за чітко визначеною процедурою. Це має бути окремий наказ і до того ж з висновками призначеного іншим наказом комісійного розстеження, якщо зрозуміло працівника звільняють за якісь суттєві порушення. Виникає цілком логічне питання: а як же тоді відбулося звільнення міністром неугодного свалявця? А дуже просто. Кримінальні „фабриканти” справ та злочинів не потребують особистого підпису та наказу міністра. Та й навіщо вони, коли для цих цілей можна використати будь - який інший старий наказ. Що і було зроблено. Пан В.Варцаба використав зовсім інший наказ, по зовсім іншому працівнику міліції, який до того ж проходив службу в іншій області. За його вказівкою було просто змінено призвище, мова про дату, реєстраційний номер вже не йде – це дрібниці, як кажуть справа злочинної техніки підлогів. Як нам стверджують компетентні джерела Свалявського начальника РВ вже давно поновлено. А „кмітливого” пана В.Варцабу за даним фактом, коли він вийде з лікарняного чекають великі проблемні запитання, після яких якщо він і буде займатися викладацькою роботою то тільки в камері. Може там навіть і дисертацію захистити наприклад на тему: „Як очолити місцеву мафію, якщо її не можеш перемогти”, або „Криміналізація УМВС в Закарпатській області, як один із засобів співіснування з бандитко-мафіозними структурами та особливості взаємодії при проведенні спец операцій державного значення”. Хоча, ми не будемо заперечувати, якщо ви виберете взагалі щось цікаве та нестандартне. Наприклад: „Як я вкрав перший мільйон”, „Скільки коштує совість начальника УМВС”, „Як я став перевертнем” то що.
Якщо питання з начальником Свалявського РВ закінчилася перемогою справедливості то із молоддю не все гаразд. Як нам стало відомо, декілька хлопців було з чисельними травмами поміщено в лікарню де вони тривалий час і проходили реабілітацію. На превеликий жаль один із них згодом в лікарні так і помер. Подробиці в подальших інформаційних випусках.

Обласне „пасовисько”

А тепер перейдемо до причин. Про губернатора – першого „дахаря” Закарпатського криміналітету та його вірних правоохоронних „шавок”, які зрадили своєму народу, ми вже писали. Перейдемо до самої корупції. Щоб краще був зрозумілий її рівень чи то „закалювання” у наших правоохоронців, детально розберемо їхню діяльність по збагаченню „даху” та самих себе – структури ДАІ УМВС Закарпатської. Саме вони контролюють майже всю область і щоденно при бажанні бачить все і знають про все, що відбувається на наших дорогах, не говорячи вже про те, що перевозиться ними... Закарпаття завжди приваблювало усіх. Область межує одразу з чотирма європейськими державами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. А це майже 200 кілометрів державного кордону. Контрабанда, або незаконне переміщення товарів між державами – один із найбільш прибуткових видів бізнесу. За неофіційними оцінками, сума “тіньових” прибутків тут сягає понад 1 мільйона доларів щодоби. Останні роки додали до цього ж незаконне транзитне переміщення нелегалів до Європи. Менш вигідною наразі є експлуатація природних родовищ – мінеральних вод, солі та лісу. І все це зрозуміло бачать ті, хто щоденно „пасеться” на дорогах. Бачать і за мовчання отримують винагороду.
Щомісячно „дояри” закарпатських доріг, а їх 18 підрозділів здають своєму безпосередньому керівникові начальнику ДАІ УМВС в Закарпатській області пану Баксовчанику по 1200 доларів тобто це 21600 доларів США. Не відстають і підрозділи МРЕО, яких нараховується 8, і керівник кожного також щомісяця привозить у своєму „клювику” по 4000 доларів США, загалом 32000 доларів. Загальна сума складає, як ви бачите майже 54000 доларів США.
Є і інші тарифи. Так наприклад отримання простої медалі зрозуміло через пана Баксовчаника, коштує 100 доларів США. „Хрест Слави” – 300 доларів США. Так само коштує і відзнака за службу. Навіть простенька грамота за підписом начальника УМВС в Закарпатській області також має свою ціну – 10 баксів. Скільки коштують грамоти та відзнаки ОДА нам невідомо, однак мабуть значено вище ніж начальника Управління. Як бачите честь совість та доблесть продається в нашій області як в роздріб так і оптом. Вельми цікавий внутрішній морально-психологічний стан наших правоохоронців. Якось і язик не ворухнеться їх так назвати, скоріше це підрозділи перевертнів.
Про позачергові звання ми писали в минулому номері. Це задоволення обходиться бажаючим в 3000 доларів США. Обкладені „баксовим” податком і відпустки. Хочеш відпочивати літом, або коли дуже хочеться – сплачуй. В останні дні, у зв’язку із наближючимся „дембелем” з’явилися нові тенденції.
23 грудня 2004 року пан Баксовчаник, не дивлячись на те, що він у відпустці, вийшов на службу і до того ж у формі. Тема стара як „баксів” світ – передноворічний збір податей з районів та „вичавлення” подарунків на своє ден народження – 1 січня.
З начальників – по 300 баксів, від дрібної челяді по менше. Дивіться не подавіться в кориті пане „Бакс”. До речі смачного, але тільки сильно не хрюкайте від задоволення, бо національна жаба, це самий страшний український хижах, який пощади не знає. Давить усіх, без розбору. Саме в ці ж дні пан Баксовчаник став роздавати автівки свого підрозділу. При цьому чітка перевага „новим” полковникам. Так одна з іномарок була передана в м.Тячево, за що пан „Бакс” отримав 1500 доларів США.
І це далеко не всі гроші, які отримує пан Буковчаник. Сюди не входять дорожньо транспортні пригоди, на які за грошову винагороду він щільно затуляє очі. Якщо вони ще й з людським жертвами, то ця сума може вимірюватись і десятками тисяч доларів за знищення матеріалів справи, доказів або її фабрикації у вигідному напрямку. Громадськості відомі випадки коли за кермом були п’яні та на смерть збивали людей високо посадові міліціонери, прокурори, судді, митники, мова про їхніх дітей вже не йде. Закриття ж справ (в окремих випадках, зрозуміло, що якщо було з кого – При.Автора.) оцінювалося вже в сотні тисяч доларів США. Воно і не дивно, адже свобода цього варта, тим паче, якщо порушник, а реально злочинець знаходиться у місткого доларового корита.
Є інші види прибутків. Так кожен підрозділ має перерахувати щомісяця у фонд „Безпека Руху” до 10 000 гривень. Бідніші районні підрозділи трохи менше. А це ще добрячі 30 000 баксів.
Зрозуміло, що не вся ця сума залишається йому, левову частку, в залежності від вимог часу, вибори, приліт поважних гостей то що, віддавався першому „дахарю” І.Різаку. Зі слів Баксовчаника сума коливалася від 30000 доларів США до 50000 доларів США, а іноді і вище. Скажемо, що це не так вже і багато, якщо взяти до уваги, що майже усі начальники управлінь Закарпатської ОДА були обкладені губернаторським податком. Наприклад перший заступник, перший зберігач фондових грошей на горищі своїх родичів пан І.Рогач вносить в кабінет губернатора по 30 000 доларів США щомісячно. Майже таку ж суму сплачує і управління охорони здоров’я. Архітектура обкладена податком в 15 000 баксів і т.д. Якщо не справляєшся то звільниш місце іншому, мовляв для того тобі корито і дано, щоб дер шкури з підлеглих та районів. Ось приблизно так і збиралися в Закарпатській області губернаторські податі. Не треба думати, що всі ці кошти залишав собі І.Різак. Відвідини Президента деражави обходяться подарунком у вигляді готівки в 100 000 доларів США. А іноді і більше. Значно менші розцінки за приїзд міністрів та іншої челяді. До речі за першими особами держави закріплено керівника того чи іншого правоохоронного підрозділу, який відповідає за забезпечення цього керівника. Все розповідати не будемо, якось в інший раз. Детально зупинимося тільки на останньому інциденті.
15000... на керосин
В останній приліт прем’єр міністра В.Януковича (це коли він їздив у Берегово перед третім пере голосуванням, де його саме зустрічав натовп ромів з плакатами „Янукович – наш Президент!” Саме тоді він, як свідчить відеозапис проведений скритою камерою і віддубасив І.Різака. Кажуть, що не тільки за гостинну зустріч ромів, а й за вкрадені гроші, – Прим Автора.) перед 26 грудня пан Баксовчаник, згідно покладених на нього „обов’язків” мав постійно заправляти за свої гроші літак пана В.Януковича. А це 15000 гривень на керосинчик! Так от, саме в цей приліт і сталося „ЧП”. Гроші пан Баксовчаник зібрав, однак внести їх в касу Ужгородського „Аєропорта” відмовився, бо пройшли треті вибори і вже було чітко ясно, що В.Янукович не наш президент і тим паче Ромів. На запитання І.Різака: „Ти падло куди гроші поділо”. Баксовчаник відповів, що він нікому нічого не винен, мовляв, я хрен, що вам віддам... Деяким із свого оточення навіть сказав, що гроші він передасть новому начальнику УМВС в Закарпатській області… Тільки передайте пане Баксовчанику, не забудьте цього зробити… Ми сподіваємося, що новий начальник дасть і вам раду, а також і народним грошам. Окрім того новий начальник УМВС розбереться із фондом „Безпека Руху” через який без готівкою проводилася оплата заправки усіх літаків, якими прилітали перші особи нашої кримінальної держави. Зрозуміло що так само вирішувалося питання заправки автівок, готелів, та шикарних обідів в ресторанах та барах Закарпаття. Не держава ж оплачувала їхні відрядження, а наша гостеприїмне чиновництво... за вкрадені у народу гроші.
В контексті вищесказаного виникає багато і інших запитань. Куди дівалися гроші, які виділялися державою і заплановані в бюджеті на утримання президента, прем’єра, голови президеньтскої адміністрації то що, якщо на місцях за них все сплачувала покірна жополизська челяд? І так до речі по всіх областях України. Скажені за рік набігають гроші. Не буде дивним, якщо згодом з’ясується, що державні гроші, які виділялися бюджетом на ці цілі, осіли в кишенях перших осіб, адже вакуму не буває, і просто так ніхто такого не робить. Але існують же і механізми іх легалізації та перетворення в готівку. Уявіть на мить підпільну касу. В якій першим в черзі стоїть президент, за ним прем’єр – міністр і усі отримують готівкою гроші виділені бюджетом на їх утримання, відрядження то що і складають їх в ташки. І хтось із черги кричить: „Ну ти налітав та нажер Вікторе, аж жаба давить!!!”
Сподіваємося, що нова влада ретельно розслідує і ці „дрібні” фактики зловживань, які стали відомі нашому виданню і доведе розстежене до широкої громадськості. Народ має право знати поіменно своїх крадіїв.

Я Тобі подарую Закарпаття...

Знову ж повернемося до наших правоохоронних та контролюючих органів, які мали б все бачити, а на превеликий жаль все як з тима трьома мавпами. Поки до купи не збереш і одні місця не затиснеш то правди не почуєш.
В минулому році, ми повідомляли вас про резонансну (як свідчить джерело з СБУ найбільша за 2004 рік) контробанду 2004 року –переправку через наш гористий край декількох яхт, які немов „літючі голандці” проплили нашим краєм. За них, окремі посадовці вже мають проблеми (відділ боротьби з контробандою Закарпатської митниці) і вже (на другий день після “вдалого проплиття” яхти) звільнити свої місця (до їх честі так і не підписавши дозволу на прохзід яхти без сплати мита), для більш компетентних осіб в питаннях законодавства. При цьому хочемо зазначити що нардеп Шуфрич виявився слабаком не щзміг переправити яхти без сплати мита!!! А після прильоту глави адміністрації Президента В.Медведчука питання було вирішено в лічені хвилини!!!
Як ми писали, плавзасоби прослідували в опломбованому вагоні з охороною із-за кордону на Чопську митницю. Майже як Ленін в жовтні – теж з альпійських країв. Правда не з Швейцарии, а скоріше за все з Австрії. По неофіційним даним, саме в цій країні є фірма яка робить яхти з закарпатського бука. І до цієї фірми мають відношення українські с(о)ціал-дем(о)крати.
Яхти вартістю понад півмільярда гривень простояли в Чопській митній гавані довгий час, поки на гелікоптері не прилетів власник. Котрим виявився Віктор Медведчук. Не заплативши ні копійки мита (а по закону таких копійок набіжало б понад декількасот мілліонів гривень), газда забрав дорогі іграшки у Львів, а звідти вона направились до свої природної стихії – Чорного моря. Як стало відомо яхти оформили на дітей сиріт. Ось де проявилась доброчинність глави президентської адміністрації! Більше того любов до дітей! Не тільки до своїх дітей, а й до дітей-сиріт! Якось мотрошно стає, коли згадуєш крилату фразу Медведчука сказану Оксані Марченко: „Родиш мені сина подарую тобі Закарпаття”! Підтекст великий тим паче, що вже нині можна писати цілі кримінальні тріллери в порівнянні з якими італійська мафія просто відпочиває.
Однак це далеко не одна яхтова обрудка. Якою прогриміло в минулому році наше контрабандне Закарпаття. Як стало відомо одну з яхт з двома мерседесовськими моторами було оформлено через Ужгородську митницю і послідовала вона за документами не на Чорне море, а на Воловеччину до такого собі приватного підприємця Кавки. Думаєте він буде на ній по лісам гасати. Помиляєтесь. Просто Воловеччина має статус гірського району, само тому вона і завозилась туди, бо район передбачає пільги, тобто звільнення від податків.
Ви тільки уявіть собі скільки вантажів, таким чином звільнених від мита, осіло в гірській Воловеччині. Там вже не тільки ескадри яхт, а мабуть вже цілі приватні пароплавства, з неймовірними автопарками, авіасалонами то що. Благодатний пільговий край. От тільки не зрозуміло чому там люди животіють і майже усі на заробітках за кордоном. Може і на це питання ми почуємо від нової влади відповідь, якщо митники та правоохоронці мовчать?!

ВОПАК-2

Не менш жахливим виглядає діяльність локального економічного угрупування про яке вже почала писати газета „Правозахист”. З кожним днем випливає нова інформація про їх злочинну діяльність та відмивку дуже великих сумнівних сум, які надходять від переправки нелегалів, крадених в Європі крутих автівок, валютних операцій, контробанди та цілий ряд інших злочинних оборудок. Існувала чітка система з оперативних співробітників правоохоронних структур. Серед спеців виконавців особливо виділився Коноваленко. Як стало відомо Русин випестував ще одного спеца з оперативників 7-го управління який щотижня переганяв мінімум по дві три круті крадені автівки в Київ. Такого собі Васю з “семьорки”. Русин вже не знає куди гроші вкладати. Ми вже писали за торговий комплекс „ВАПАК”. Як стало відомо біля „Білочки” будується ще один „ВАПАК”. Ось вам і бізнесмен в погонах!
В подальших випусках про діяльність закарпатського Спруту читайте про резонансне будівництво в області, а саме в заповідній зоні садиби Віктором Медведчуком, спорудження керівництвом УМВС житлового комплексу з майданчиком для посадки гелікоптерів та про таємниці безальтернативної приватизації Нестором Шуфричем неподалік Ужгорода колишньої дачі Микити Хрущова.
Не омине „Калейдоскоп” і Ужгород. Ми розповімо вам про безпрецедентне розкрадення за копійки нерухомості не тільки в центрі Ужгорода, а й на околицях, розпродаж землі в паркових зонах, про привокзальні тендери в яких перемагають не проекти, а конвертовані конверти та підпільну мільйонерку, таку собі пані Корейкіну з Ужгородського БТІ, якою вже скуплено майна стільки, що вистачить на декілька поколінь. Відкриємо деякі таємниці, розповімо, саме чому її покриває місцева влада.