Закарпатський Спрут-2, або Агонiя бандитсько влади

Закарпатський „Спрут -2”, або Агонія бандитської влади

„Вольфшаце” по-різаковськи

Шановні наші Інтернет-читачі! У минулому випуску „Закарпатського кримінального калейдоскопа” ми мали необережність запевнити вас, що стосовно подій 26 листопада на стадіоні „Авангард” сказано все і немає сенсу повторюватись. Відверто кажучи, ми помилились. За тиждень нам стали відомі не тільки нові подробиці, а й не менш цікаве продовження подій жахливого листопада.
Як ви пам’ятаєте, після затримання бандугруповання „Чалого” на стадіоні „Авангард” частина його кримінальних „спортсменів”, завдяки допомозі В.Русина, передислокувалася у фойє економічного факультету, де зі зброєю просиділа з обіду 26 листопада до другої години ночі наступного дня. Звідти вони направляли своїх посланців до обласної міліції, „даха” в особі пана В.Русина, у якого з’ясовували питання звільнення з міськвідділу своїх кримінальних „братків”, чи то „пацанів”. Цілком логічно виникає питання, а куди вони поділися потім, після другої години ночі?
Доречне запитання. Ми спробували з’ясувати його і несподівано для себе отримали інформацію, що вся кримінальна братва зі своєю як вогнепальною, так і холодною зброєю, а за деякою інформацією, в них були і гранати Ф-1, спокійно передислокувалися у приміщення Закарпатської ОДА. Воно і зрозуміло. Бандюки хоч і погані, теж люди і теж хочуть спати. А спати не було де, бо з центральної бази відпочинку „Авангард”, де вони жили майже тиждень, їх шуганули працівники міліції. А щоб не виникла ситуація як в анекдоті, про їхній притулок подбали… Анекдот такий. Іде кум Іван, бачить, в садку кум Петро лежить, а дружина його на городі у поті чола паше.
– Петре, ти чого лежиш, байдики б’єш, а дружина сама в полі?..
– Не можу, куме. Раптом завтра війна, а я втомлений...
Про притулок, як то кажуть, „дах” над головою, теплі ліжка та їжу, щоб „братки” були готові до війни, попіклувався не хто інший, як сам голова ОДА Іван Різак. Саме за його вказівкою вони і отримали зелене світло у приміщення Закарпатської державної адміністрації. Зрозуміло, що в фойє їх ніхто не розміщав, адже воно не придатне для цих цілей, до того ж у всіх на виду. Саме тому Івану Різаку його радниками було рекомендовано під укриття не що інше, як бомбосховище ОДА. Воно якнайкраще придатне для цих цілей, до того ж знаходиться під адміністрацією, має автономний санвузол з душовою та чотири кімнати з багатоярусними ліжками та столову. Харчі їм заносили вже потім. До того ж там сухо, тепло та тихо і головне – поруч, під рукою кримінального „няня”, як він себе сам назвав, першого бандюка області. Мабуть, „няньо” „пацанви” з переляку до штурму готувався.... Залишилося тільки абревіатуру поміняти з ОДА на ОБ(бандитська)А. Тільки простих та чесних працівників шкода, адже вони до дій керівництва та подій біля мерії 24 листопада та на „Авангарді” не причетні.
Як вдалося з’ясувати, братки „Чалого” під дахом ОБА прожили чотири дні. Потім, коли все вщухло, їх порозвозили по квартирах. Нині місця їхньої дислокації нам поки що невідомі.

Від нокдауну до нокауту

Через декілька днів, як ви знаєте з офіційних повідомлень, у готелі „Дружба” було затримано і самого „Чалого”. А далі: Ужгородський міськвідділ, І.Гайдош, обласна лікарня. Тепер переходимо до інших, не менш цікавих обставин, які стали відомі тільки нині.
Мова піде про Ужгородський міськрайонний суд, куди після трьох днів по затриманні і привезли „Чалого”. Саме там і мала вирішуватись його подальша доля. Суд мав його або випустити на підписку про невиїзд, або дати санкцію на арешт.
Саме для захисту „Чалого” під чітким контролем керівництва Закарпатської ОДА і почався хаотичний пошук адвокатів, які дали б згоду на це. Як нам відомо, пропозицію отримали шість достатньо відомих закарпатських юристів. Однак усі вони, посилаючись на ті чи інші обставини, відмовилися. Не спокусила їх і перша передоплата в розмірі 1600 доларів США. Для цих цілей було витягнуто теж „в д(о)ску” свого адвоката Ю.Анісімова. Спочатку він намагався відмовився, однак йому дещо нагадали, навели більш переконливі і не менш кримінальні аргументи... і він не вагаючись дав згоду.
Отримавши обіцянки та чіткі вказівки стосовно „Чалого” та самої кримінальної справи, з якої треба було зробити політичну, адвокат Ю.Анісімов кинувся відробляти – ні, не гонорар, а свої особисті „борги” та робити імітацію посиленої адвокатської роботи. До першого судового засідання він так наготувався, що окрім „переконливих” документів про стан здоров’я свого підзахисного, спромігся навіть достати чи то п’ять, чи то шість характеристик на „Чалого”, виданих сектами баптистів, євангелістів та інших релігійних громад Закарпаття. У всіх них „Чалий” – майже янголятко, чесний християнин, постійний спонсор і т.п.
Цікавий підхід, до того ж стосовно особи, якій уже світить пожиттєвий термін ув’язнення. „Вагомі” аргументи адвоката Ю. Анісімова, який перед судом запевнив „Чалого”, що його звільнять у залі суду (саме так гарантувалося там, “нагорі”. – Прим. Автора) і він не буде заарештований, не пройшли. Це був для самовпевненого адвоката перший нокдаун, який до цього часу вирішував усі справи тільки через гроші, бо як фахівець він дуже слабий. Майже вперше він відчув, що вскочив у велику халепу. За короткий термін у нього зник гонор, високомірність, голос став тихим, наче у побитого пса.
Але це був тільки початок. Набільш цікавою виявилася апеляція, на яку, як твердять різні джерела, було кинуто спочатку 100 000 доларів, а потім довозилося ще 200 000. Але ці гроші були отримані не судовою колегією, яка розглядала справу, а іншою особою – А. Стрижаком... який дав вказівки і поїхав за кордон.
Питання свободи „Чалого” найбільш активно почало обговорюватись вже після 23.00 23 грудня. Саме в цей час, завдяки витоку інформації стало відомо, що засідання призначено на 9.00 ранку 24 грудня. У залі з обласних газет були тільки журналісти з „Трибуни” та „Правозахисту”, інших, як потім з’ясувалося, не встигли повідомити. Воно і не дивно, за задумом А.Стрижака розгляд скарги „Чалого” мав відбутися майже у пустому приміщенні.
Поява колегії суддів, в якій головував суддя Ю.Гошовський, вже свідчила, що „заколот” не пройде. Тому виступ захисника Ю.Анісімова, який метав громи та блискавки на адресу жовтої преси (до неї він відніс „Трибуну”, „РІО”, „Правозахист”), яка тисне на суддів, викликала в колегії суддів ледь помітні посмішки. Ще цікавіше присутнім стало після того, як Ю.Анісімов перейшов до доказів – почав доводити, що перероблений „Сайгак” – це мисливська зброя, на яку є дозвіл. Що складний приклад – це не є порушенням, а далі наче „експерт-фахівець”, яким він ніколи не був, поніс ахінею проти самої експертизи. Найцікавіше, що у своїй ледь чутній промові цей „фахівець” обійшов мовчанням питання переробки „Сайгаку”, який пристосований для стрільби одиночними пострілами на вогонь чергами, а це вже характеристики бойової зброї, за що вже передбачається кримінальна відповідальність. Шкода, що охорона не привезла самого „Чалого”, він би сам оцінив свій „захист”, мова якого нагадувала голос в’язня, що не їв тиждень, адже його, як свідчать присутні, ледь було чутно вже на перших рядах.
Ухвала апеляційного суду про відмову „Чалому” у зміні запобіжного заходу була для нього нокаутом, після якого він захворів і, як кажуть, зліг у лікарню для лікування пошкодженої під час аварії руки. Як свідчить його оточення, нарешті до Ю.Анісімова дійшло, що він вліз з „Чалим” у велику халепу і питання його клієнта не вирішиться простим, грошовим шляхом, що тут потрібно працювати головою. А це не так просто для людини, яка не є високопрофесійним фахівцем, до того ж він не слідкує за змінами в законодавстві, адже не раз мав на цьому суттєві проколи.
Вже нині з упевненістю можна сказати, що цю справу адвокат Ю.Анісімов до кінця 2005 року не доведе. Це його остання „крута” справа. Передбачаємо, що пізньою весною – на початку літа життя поставить на вас крапку. І ви станете як усі, без крутих офісів, тачок тощо. Як свого часу на голому місці піднялася та закотилася зірка адвоката Краснощокова, така майже доля чекає вже найближчими місяцями і адвоката Ю.Анісімова. Вам, пане Юрію Олексійовичу, вже ніхто не допоможе. Наробивши чимало помилок, ви самі підписали собі вирок. Як кажуть, залізли не в те місце... Програш з самого початку – поганий симптом. „Чалому”, якому світить пожиттєве ув’язнення і який до останнього часу був вірним інкасатором трьох митниць – в місяць збирав з них до мільйона гривень (тому 300 000 для нього за власну свободу – не великі гроші. – Прим. Автора) – радимо вже на зоні налагодити зв’язок з братами Бряниками, яких свого часу також захищав адвокат Анісімов. Вони розкажуть вам, як він обдер їх як липку і як захищав... І як не від великого розуму підставив і себе, що призвело до подальшого арешту адвоката Ю.Анісімова та амністії, яка передбачає визнання своєї вини...

„Обліко аморале” В.Русина

Кримінальний бізнес „Чалого” не був би таким вдалим, якби його не „кришував” голова ОДА Різак. У команді „кримінальних та винахідливих” були і В.Варцаба, В.Русин, В.Лемак, як діючі так і деякі колишні працівники УСБУ в Закарпатській області. Хто отримував свою долю за кожний пропущений „бусик” з відеоапаратурою тощо, а хто напряму займався автомобілями, в тому числі і краденими.
Більш за все на цій ниві відзначився В.Русин, який тривалий час „кришував” Олега Коноваленка, працівника УБОЗу, який відповідав за легалізацію крадених автівок в Україні. Сьогодні мова не про нього, а про В.Русина, одного із співвласників супермаркету „Вопак”.
Як нам стало відомо, нині у нього з цим торговим закладом виникло багато проблем. Нещодавно навіть встиг посваритися. Причина для нього майже банальна. Людина, яка взяла в банку кредит під товар у 500 000 гривень і віддала їх В.Русину, нині не може їх отримати назад...
Пане В.Русине, а чи не пояснюється ваша нинішня заборгованість тою обставиною, що ви саме в цей час форсуєте будівництво фешенебельного готелю в Струмківці (щось схоже на готель „Дует”. – Прим. Автора.), де заплановані басейн, сауна тощо? І вартість його, до речі, вимірюється далеко не одним мільйоном гривень... Радимо вам, поки ще не пізно, перепрофілювати його під приватну тюрму. Це вам може стати в нагоді, адже, як нам відомо, у зв’язку з чисельними порушеннями та зловживаннями під час виборів у м. Мукачево порушено кримінальну справу, по якій вже проведено арешти деяких працівників правоохоронних органів... Із конфіденційних джерел нам також відомо, що на вас вже дають покази... Так що не буде дивним, якщо вас заарештують протягом місяця, якщо не раніше. А так своя в’язниця, своя камера...
Однак повернемося до нашого „Вопака”. З цим об’єктом далеко не все так гаразд, як це уявляють його постійні відвідувачі. Як нам стало відомо від мешканців цього району, пан В. Русин за гроші готовий навіть дітей продати! За прикладом ходити далеко не треба. Від ЗОС школи, що знаходиться безпосередньо біля "Вапака", кмітливі бізнесмени від міліції та іже з ними забрали під автостоянку солідний шмат шкільної землі. Цікаво, куди в той час дивилися міська архітектура, інші чиновники, які в порушення законодавства України відбирали від шкільної території землю? Мабуть, на пачки з баксами! Адже за шкалою їхніх цінностей діти, школа, вимоги законів у порівнянні з грошима – ніщо.
Так це чи ні – відповість час. Однак хтось за це, бажаєте ви цього чи ні, відповідати буде. Зрозуміло, що і В.Русин. Що вже казати за якісь дрібниці з краденими автівками, зброєю, наркотиками, нелегалами!!! „Обліко аморале” як на долоні.
Пане Русин, використайте свою табельну зброю за призначенням!!! Якщо ви мужик!!!

Час відповідати за скоєне!

Не можна не зупинитись ще на одному аспекті наслідків повальної корупціоналізації влади та правоохоронних органів Закарпаття. Як нам стало відомо, І.Різак та „Чалий” „крисанули” майже 70% від 4 мільйонів євро, виділених на забезпечення перемоги Януковича. Приписки в розписках чиновників при отриманні ними грошей, бажання як можна менше видати їх в якості хабарів на дільницях і більше залишити собі призвели до застосування грубої фізичної сили. Замість масового підкупу, як це планувалося в штабах, команда бандюків від „Різак і к(о)мпані” пішла шляхом шантажу та залякування. Саме тому з тріском і програли перші два тури виборів.
Як нам відомо, слідство, яке нині триває по „Чалому” та іншим „героям”, з перших днів зіткнулося з проблемою. Це повальний страх свідків. Працівникам правоохоронних органів доводиться докладати чимало зусиль, щоб повернути віру громадян до людей у погонах. За оцінками деяких фахівців, внаслідок діяльності Івана Різака, В. Варцаби, В.Русина та В.Лемака правоохоронні органи відкинуті як мінімум на 10 років. А втрачена довіра повертається не легко. Нині, щоб розкрити ці резонансні справи, правоохоронці вдаються навіть до програми захисту свідків. Зрозуміло, що вона далека від американської, однак це не тільки перші кроки на шляху до повернення довіри населення. Одночасно це є свідченням високої відповідальності правоохоронців, запорукою покарання зла, в які б ризи воно не одягалося і на яких би гілках влади не сиділо.
Є вже перші результати. „Чалого” та його „дахарів” на перших очних ставках чекають перші серйозні несподіванки, яким логічними будуть попередні арешти. Це радує. Час відповідати перед власним народом за скоєне.