Якщо вірші низають твої сни, підносять, святять,
манять і урочать,
Якщо від невимовності ятрить і рветься серце -
То вже не твої
слова і доля, хочеш чи не хочеш.
То крила ріжуть панцири душі, любов і щастя...
І не буде прощі!
Бо для поетів - інші терези, і небо інше, інший вимір, шостий!
То білий світ, там іній і сніги, а білий шум - симфонія космічна,
У чисто білім є всі кольори,
і серце тішать дивні білі вірші.
Чи не тому нам шурхіт білих крил
дарує трепет неземних просвітлень....
Якщо вiршi низають твоi сни...
© Copyright: Борис Смыковский, 2012
Свидетельство о публикации №212040600957
Свидетельство о публикации №212040600957
Рецензии