Не жалею…
С. А. Есенин
Хоч жити люблю все сильніше,
а смерті…
Та ні…
Не боюся –
самого себе в собі - тішу...
Напевно, помру.
Та й, нехай.
І вже ні про що не шкодую
не плачу...
Так...
Трішечки злюся –
життя все триває,
триває,
і я
вередую...
То ж, швидше помру.
Та й, нехай...
І смерті не кличу…
І бачу –
душі уселенське – в раздрай,
а час мій, все швидше та швидше.
Держіть!
Помираю!
...І, хай!!!
Та нi, не боюся
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2012
Свидетельство о публикации №212040700629
Свидетельство о публикации №212040700629
Рецензии