Ранок весняний

Уявіть собі на мить...
Вночі пройшов дощик теплий.
Природа це відчула вмить.
Тихо... Тихо...
Ранок ранній, весняний,
А поруч біля ставка, у лісі
Соловейко все тьохкає, тьохкає...
Так мелодійно співає.
Першим, своїм співом,
Сонечко зустрічає...
Ранкове сонечко,
Крізь верхівки дерев,
Своє проміннячко
На землю посилає...
Все голівки підіймає.
Радіє сонечку,
Життю, дощику радіє.
Все жити поспішає!
Навкруги все буйно квітне, благо-ухає...
До сонечка все тягнетеся.
Все різнокольорове, молодесеньке.
Повітря  духмяне, духмяне, теплесеньке.
Відчуття свіжості, бадьорості.
Все душу радує, милує.
Запашна ранкова тиша зачаровує...
Зачароване ранковою Божою красою
Все ніби зупинилось на мить...
Та сонечко підіймається все вище й вище.
Рух життя стає жвавіше, жвавіше...
На світло-голубому небі де-не-де,
Білесенька хмариночка за хмариночкою
Повільно, мляво...
Із-за обрію виринає,
А працьовиті бджілки
Вже так приємно гудуть.
По-сімейному дружньо вже працюють.
Одні підлітають, другі відлітають ,
На квіточку то сідають, то злітають...
Завзято нектар збирають.
Всюди робота вже кипить,
Життя вирує!
Кожна рослина, все живе
Свій обов'язок в природі виконує...
Все рости спішить,
Все життю радіє.
Ця краса Господня
Єдністю гармонії в природі вражає!
Боже! А синичка!
Яка ж вона малесенька,
Різнокольорова та гарнесенька.
В садочку
З гілочки на гілочку злітає
І співає, співає...
А який же голосочок у синички,
Моєї улюбленої птички!
Чи звертали ви увагу
Як вона весною співає!
Який же в неї голосочок
Особливий весняний!
Тонесенький, ніжнесенький,мелодійний,
І надзвичайно життєрадісний!
Співом своїм завжди
Прихід весни сповіщає.
Після зими душу пробуджує,оздоровлює,
Таку радість життя
В душу вселяє...
Коли спів її слухаєш
Таке відновлення приємне отримуєш!
Душу омолоджує, окриляє,освіжає,
До життя прозиває.
І все співає й співає...
Прихід весни з такою радістю,
З таким натхненням зустрічаєш!
Від баченого, почутого
Приємне, душевне хвилювання отримуєш.
Почуття ніби ти ще молодий,
Повний сил!
Ще щось зробити плануєш!
Ніби на крилах тебе підіймає
І на мить забуваєш
За свій вік,
За свої тії болячки .
На ту мить їх у тебе немає.
Радість життя їх заглушає!
Від задоволення так гарно стає!
Ширше груди роздимає.
Легше дихається .
Душа жити, працювати так бажає!
Бо навкруги
Божої краси природи життя буяє...
Душа цією красою милується,
Радіє, спостерігає.
Богу дякуючи за те,
Що нам красу життя таку посилає.
Цією Божою красою Природи
Живи! Милуйся,люби її і бережи.