мій рідний,мій любий,кохаю до болю,
жага до нестями назустріч з тобою,
мов промінь у небі с грайливими хмарами,
у небі лелеки літять завжди парами
назустріч повітрю,дощу з міцним градом,
що б"є по обличчю,як кущ винограду,
но я оживаю,мов гілка весною,
і кров моя соком тече під корою
свої руки-крила тягну я до неба
прошу я лелек,віднесли щоб до тебе,
я тільки в обіймах твоїх оживаю,
бо тільки тебе я кохаю,..кохаю
мий ридний, мий любий
© Copyright: Людмила Букреева, 2012
Свидетельство о публикации №212041600155
Свидетельство о публикации №212041600155
Рецензии
