Дружимо арм ями, або така вона КАВА

Керівництво України з дня незалежності розглядало безпеку держави не тільки через призму боєздатності  армії, а й через можливості налагодження мирної і доброчинної співпраці між державами-сусідами. Діяльність Міноборони відразу ж почала концентруватися на взаємовигідному розвитку добрих і рівноправних відносин з усіма сусідами - налагодженні безпосередніх контактів з військовими відомствами інших країн. Тож з подальшим розвитком науки, техніки і військового мистецтва, розвивався й інститут військових аташе. Таким чином в Україні виникло і акредитоване унікальне неформальне об’єднання іноземних військових  - Київська асоціація військових аташе (КАВА), яке нараховує більше п’ятдесяти країн-учасниць.  Основна мета Асоціації підтримання комунікації між собою, а також з іншими урядовими та громадськими організаціями. За час свого існування (створена 9 листопада 1992 року) КАВА зарекомендувала себе як дієвий координуючий орган у співпраці Міноборони України з представниками військово-дипломатичного корпусу.
Днями - 4 квітня 2012 року - представники КАВА - офіцери з 27 країн, серед яких слід назвати США, Росію, Китай, Велику Британію, Францію, Німеччину, Італію, Канаду, Японію, Швецію, Польщу, Туреччину, Румунію, Пакистан та Індію  в рамках візиту до Миколаєва, відвідали Державне підприємство  науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект». Лідер КАВА, аташе з питань оборони  Королівства Нідерландів, капітан другого рангу Дік Рейфман вручив генеральному директору Геннадію Зайкову пам’ятний знак з емблемою Київської асоціації військових аташе. На зустрічі директор НВК з продажу  Юрій Султанський ознайомив поважних гостей з історією та сьогоденням нашого підприємства, відповів на питання, що цікавили військових представників інших країн.
Також членам делегації продемонстрували цех 105, де збирають газотурбінну техніку, цех 100, де її випробують і редукторне виробництво, яке оснащує ходові частини військових кораблів. Іноземні офіцери, члени КАВА, на Миколаївщині  відвідали 299-ту бригаду тактичної авіації, та Чорноморський суднобудівний завод.
Як казав Макіавеллі у своїй книзі «Промови про військове мистецтво», в його часи неодноразово «послів супроводжували професійні офіцери, переодягнені лакеями», вони мали можливість «побачити ворожу армію та вивчити її сильні та слабкі сторони». Як і у випадку цивільних дипломатичних працівників, це має на меті досягнення балансу між необхідністю постійно бути в курсі подій, що відбуваються в сусідніх країнах з потребою отримання практичного досвіду і зворотного зв’язку… Тобто краще дивитися один одному в очі через рукопотискання, ніж скрізь триплекс танку, перископ підводного човна, або прицільну планку якоїсь іншої зброї…
Сергій Порфир,ев.
На знімках: військові аташе на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»