***

Зблікле стражденне
серце моє,
все в колючках
неволі.
Думка розпечена
по тілу жене,
біль не вщуха
мимоволі...
Біль- то
невгамовна душа,
що розбрелася
по закутках долі.
Сипле мозаїка
вичурних снів.-
спиш наче, мариш,
і в мареві днів,
ти поклоняєшся долі


Рецензии