Про життя. На украинском языке
Знайде нову роботу, нового друга та нову дружину. В кінці кінців, Висилю лишень 34 роки – все попереду. Ну, може, не так і все, але попереду. Спускався по ескалатору та планував майбутнє, як вчили у школі бізнесу: спочатку великі цілі, потім малі, які до тих, великих, й призводять. Напланував такого, що на років 20 життя вистачить. Спустився на станцію з легшим серцем, навіть посміхнувся блакитноокій дівчині з маленьким хлопчиком, підгледів у газету старця, що підпирав собою колону. «Та, блін, не так вже й хрінові… прорвемося» - прошепотів. Потяг вже прибував – у тунелі з’явилися вогні. Вгледівся у них і раптом відчув себе… ніким. От у цієї дівчини є син, у старця - газета з новинами і колона, яка без нього, точно, впаде. У дружини - атлетично складений коханець, у друга – солідний дах. А у Василя… ну, що у нього? Тільки плани на 20 років вперед. І промайнуло: «Невдаха!». Не встиг більш нічого подумати, ні втішити себе, ні, навпаки, збадьорити, як невідома сила потягнула Василя ближче до краю платформи. Поїзд був зовсім близько, крок і ти у вічності. Заплющив очі і…
Вийшов на своїй станції, наче заново народжений. Він би вбився, чесне слово, він би кинувся головою вниз під самісінький потяг. Але маленький хлопчик, синочок дівчини з блакитними очима схопив Василя своїми маленькими рученятами за брюки. Він бавився, він щось лепотів і посміхався, навіть не усвідомлюючи, що тільки-но наробив. Такий малий, а вже Хтось – рятівник.
«Живий, Господи, я живий…». І не думав Василь більше ні про дружину, ні про роботу, ні про нікчемні борги. Думав про більше. Про життя.
Свидетельство о публикации №212042700826
Гарна історія, сподобалась. Лише одне трохи ріже око - слово "трабли". На мій погляд подібні американізми не вписуються у слов'янські мови. А так усе сподобалось. Дякую! Успіхів Вам!
Дмитрий Подбельный 18.07.2012 13:28 Заявить о нарушении
http://www.proza.ru/2012/09/25/276
ДОЛУЧАЙТЕСЯ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ )
Василина Иванина 02.10.2012 21:38 Заявить о нарушении