Повзе садами мiсяць повновидий

Повзе садами місяць повновидий
І цвітом сипле, сипле по землі.
Бездонну ніч здіймаючи на диби,
Витьохкують у нетрях солов’ї.

Є інший світ, чарівний, загадковий,
Веселкових дитячих снів і мрій.
Страшний Бабай
                під вікнами там ходить,
Жар-птиці щастя пурхають вгорі.

А щебет серце боляче і тонко
Торкає, лиже холодом змії…
І ближчає,
             вже майже зовсім поряд,
Той дивний світ у темряві стоїть.

Любов минає, та лишає долю
В краплинах болю, в співах солов’їв.


Рецензии