А може й досі ще кохаю?
І смуток в серці так палає,
Як колись палало в ньому щастя.
Від зустрічей з тобою,
Від поєднання поглядів,
Що так затьмарили
Мій зір ясний.
Та долю я лише благаю,
Щоб в серці знов горів вогонь.
Вогонь твоєї посмішки,
Твого вірша…
І зорі…Тихі та ясні,
Мов сподівання,
Мов в небі журавлі.
Нікому і ніколи
Вони так просто
Не передадуть «Привіт»…
Але ти лише скажи: «Кохаю»,
Хай навіть не мені.
І тоді я точно зрозумію,
Чи досі ще кохаю.
Чи кохаю?
© Copyright: Анна Если, 2012
Свидетельство о публикации №212051201714
Свидетельство о публикации №212051201714
Рецензии