***

Ваші пусті та брехливі слова
Чому від них кругом іде голова?
Чому непокоять вони мені ніч?
Спалити би тіло, закинути в піч.

Повісити тих, в кого серця нема,
Хто лиш крає душу, повзе крадькома
У затінки серця, і його шкребе
Хто любить усіх, а насправді - себе.

Хто створює світ, тільки не назавжди,
Хто лиш обіцяє, а ти ждеш біди.
Вона ж то приходить, повзе крадькома
Повішу я тих, в кого серця нема.

І все їм прощається, людські ті муки,
Брехливі слова та нечесні розлуки,
І серце багряною кров'ю зтекло,
І серце у пеклі свій рай віднайшло.


Рецензии