Молитва

Перед иконой я зажгу свечу.
Скажу одно лишь – Господи, молю.
От сердца чистого я тихо прошепчу.
Храни, прошу, того, кого люблю.

Храни его от брани и молвы.
От взглядов злых и глупых языков.

Храни от приворотной сон-травы.
Оставь ему лишь чистую любовь.

Храни его от бед, храни от зла.
От черной зависти храни и от обид.
Чтоб в трудную минуту я могла,
Сказать ему – Господь тебя хранит.

---------------------------------

Храни її Своїм крилом простим,
Де будь-яка душа смиренна
Знаходить в собі Бога і себе в Нім
Де фіалок, роз цвітучість денна
Без сонця освічуется скрізь
Так що сяйво красоти садів
Рождають сльози благодаті
І як в тому творінні можна не впізнати?
Де люди розуміють все без слів
Божу любов, что слаще сладкой ваты

Храни її на всіх дорогах тих
Де потрясіння сокіл невгамовний
За нею буде полювати
День і ніч, щоб ангел Твій
Під купалом церковним
Зберіг майбутній подих її мрій

І ось свіча погасне перед іконою
Лампад пахучий запах вже partout
I молитовочкою полусонною
У вирій снів її з собою запрошу