Я не хочу вже пити,
Це не смак насолоди.
Насолода вся вбита
Горем свiту свободи.
Якось згаїлось те,
Щойно тiльки почалось.
Щойно, щойно…i де?
А я так сподiвалась.
Я гадала – дiстану.
Я гадала – дiстала…
А в руках опинились
Лиш вiдвертi страждання.
I бормочуть менi
В вуха добрiї люди:
«Залиши, залиши,
Думки смутнiї гублять».
смак насолоди
© Copyright: Настя Марковская, 2012
Свидетельство о публикации №212052001207
Свидетельство о публикации №212052001207
Рецензии