Зачарована

ПОВIР
 
Повiр, я так боюсь
                нiмих розчарувань
В тобi, в собi,
                в народженiй любовi...
І хай злiтають з вуст
                слова палких признань -
Я до кiнця не буду
                в них впевнена нiколи.
Моя душа не зможе
                бiльш витримать страждань...
Звучать твої слова -
                найлiпший лiк вiд болю:
"Ми виплекаем свiт
                з надiй i сподiвань,
І хмарами не вкриється
                наш небозвiд нiколи."
Я вiдкриваю серце
                назустрiч почуттям -
Хай пiднесуть мене
                в той неосяжний простiр,
Де поєднають двох
                навiк одним життям,
Як береги рiки -
                кохання свiтлим мостом.
 
               
                * * *
 
                ЗАЧАРОВАНА
 
Я тону у твоїй любовi,
                покладаюсь на волю часу,
Бережу слова невимовнi -
                щоб зоря наша не погасла.
Подарую тобi себе:
                ти - мiй Бог, я твоя Богиня,
Зачарованi знов пiдем
                в казку шляхом для двох єдиним...
         
 
                * * *
 
                ТИ
 
Ти навчаеш мене коханню
I даруєш свое тепло...
Я прокинусь, i на свiтаннi
Все згадаю, що в нас було...
Шал обiймiв, палкi признання
Розтопили холодний лiд -
Твої мрiї i сподiвання
Захищають мене вiд бiд,
На руках твоїх тану воском,
Обiймаю душi крилом,
Ти погладиш моє волосся...
Я тебе огорну теплом...
 
 
-----
 
07-08.06.05
 
-----
 
2005-06-08
----------------
Гасне зiрка

---
 Якщо прокинешся ти зранку
 I промiнь теплий крiзь фiранку
 ти раптом на губах вiдчуєш,
 то знай - це я тебе цiлую.
 
 Та не дивись так у вiконце -
 бо я далеко, моє сонце... (с)
 
 
 * * *
 
Гасне зiрка в небi на свiтаннi,
Та душа вiд болю не щемить -
Усмiхнусь тобi я, i в останнє
Закарбується навiк у серцi мить.
 
А кохання нам - не повернути -
Його пiсня вiдлунала в нiч,
Є єдиний шлях - про все забути,
Бо життя то незбагненна рiч.
 
Вiдлiтають в теплий край лелеки
Й почуття за ними линуть вслiд,
Я давно вiд тебе вже далеко,
I в руках моїх холоне лiд.
 
Дякую тобi за сонця промiнь
Й вiдданого серця нiжний спiв,
На вустах цiлунком стигне спомин,
Не сумуй, що все - не так, як ти хотiв.
 
Прийде новий день, нове кохання
Залiкує рани, й той розтопить лiд.
Зiйде нова зiрка, нова зiрка рання -
I не зупинити лiт невпинний хiд.