Весною

А  мені більш всього - хотілось би кохати
Не просте це слово, і не порівняти з "як два на два"
Це коли жевріти? Це коли палати!
Це коли не лишні люблячі слова.

Це коли весною всі барвисті квіти
Й найгарніша квітка - це твоя любов!
І коли  співати хочеться, і коли радіти
І лиш цілувати, милі ті вуста...

І коли на серці - невгасима туга
Лиш коли тебе, такого рідного, нема
І весна немила, і пожовкли квіти
Втратили свій сенс і загубилися слова..

Очі твої любі, ними милуватись
Досхочу я хочу, що то за весна..
І п’янкі цілунки, і міцні обійми
Що ж іще так можу побажати я?..

І в розчинене вікно ввірвався вітер
Він змішав усі рядки мої, дурні слова
Чи радіти тому всьому, чи журіти
Так ото ж весна, коротка та пора..

Та дивлюсь я в небо, тихо розумію
Що весна не винна, осінь чи зима
Квіти не пожовкнуть, поки ще жевріти
 Посмішка та буде на твоїх губах


Рецензии