Відчувай себе щойнонародженою у ці довгі ліниві вакації,
Кожен день – як нова сторінка, не конче біла!
Нині най золота! Як пилок на загривках зачумлених бджіл,
Що гарують від рання до ночі
На плантаціях нашої любові,
Де акація, себто робінія, така запашна, що вставляє краще
Будь-якого LSD чи пейотлю...
Де гречка запаморочливо цвіте і жодний Гриць у неї не скаче,
Де коноплі до неба, як в Керола в лісі та Пилипа у них немає і не буде,
Бо в буді дрімає Бровко – охоронець кохання нашого саду…
У садибі нашій пасіка, щільники її повні меду,
Того що був попереду тоді, коли ти не мріяв про мене,
А я знала, уперто, що ти є, а отже будеш МОЇМ,
Бо нащо ж тоді жити…
Пасiка
© Copyright: Анна Валевська, 2012
Свидетельство о публикации №212062601498
Свидетельство о публикации №212062601498
Рецензии
Зачарувало поєднання в поезіях про кохання так званого "високого штилю", народних мотивів та сучасного молодіжного жаргону.
Мої щанування авторці,
Елена Иваницкая 29.06.2012 10:15 • Заявить о нарушении
Мої щанування авторці,
Елена Иваницкая 29.06.2012 10:15 • Заявить о нарушении