Душа - то пустка мною незбагненна
Сумна, як нiч. Холодна, як зима.
Я вiдчуваю бiль у нiй майже щоденно.
Любити хоче, та любить кого нема.
Душа болить та виє мов сирена.
У нiй нема нiчого, лиш туман.
Душа - то пустка мною незбагненна,
Сумна, як нiч. Холодна, як зима.
Душа надiється, можливо не даремно,
Її утихомирить не змогла...
Душа - то пустка мною незбагненна,
Сумна, як нiч. Холодна, як зима.
Душа, колись блакить, а зараз темна,
До болю плаче тихо знов i знов.
Душа - то пустка мною незбагненна,
Нехай же в нiй зародиться любов.
листопад 2011 року.
Свидетельство о публикации №212071200756