Душа - то пустка мною незбагненна

Душа - то пустка мною незбагненна.
Сумна, як нiч. Холодна, як зима.
Я вiдчуваю бiль у нiй майже щоденно.
Любити хоче, та любить кого нема.

Душа болить та виє мов сирена.
У нiй нема нiчого, лиш туман.
Душа - то пустка мною незбагненна,
Сумна, як нiч. Холодна, як зима.

Душа надiється, можливо не даремно,
Її утихомирить не змогла...
Душа - то пустка мною незбагненна,
Сумна, як нiч. Холодна, як зима.

Душа, колись блакить, а зараз темна,
До болю плаче тихо знов i знов.
Душа - то пустка мною незбагненна,
Нехай же в нiй зародиться любов.


листопад 2011 року.


Рецензии