Для нього...
I серцем молодим не охолонь.
Не поцурайся взяти крихту неба
З моїх холодних та обвiтрених долонь.
Легка душа i вiдiрватись їй так само легко.
Туманом стане гiркота плачу.
I хай там що, нехай дощить, нехай далеко,
Я до тебе, коли потрiбно прилечу.
Заквiтнуть вишнi дорогою додому.
Я згадую того, кого найбiльш люблю...
Коли в садку заснеш вiд перевтоми,
Зiрками небо я тобi встелю.
I вiтром теплим, лiтнiм та ласкавим
Скуйовджу пасма, доторкнусь до вiй...
В минуле вiдiйде моє *кохаю*,
Що стало лиш нiчим в життi твоїм...
початок травня 2012 року
Свидетельство о публикации №212071200788