Сонце крiзь вiкно лине до хати,
Таке яскраве, тепле i ясне.
Земля - родюча, українська мати,
Весь день квiтками пестить лиш мене.
Вода, що десь тече в струмочку,
Прозора, чиста i швидка,
Весь час лелiє росу-дочку,
Як мати свого малюка.
А небо! Безкрайнє тихе море,
Часами хвилями буйне...
А гори! Високi українськi гори,
Що час вiд часу згадують мене...
Сонце крiзь вiкно лине до хати...
© Copyright: Саша Власова, 2012
Свидетельство о публикации №212071301034
Свидетельство о публикации №212071301034
Рецензии