Для тебя

Прошу  усіх,  хто  тут  зі  мною,

 Ще  топче  землю,  білий  світ,

 Ви  подивіться,  що  із  вами,

 Зробила  зграя,  сміх  і  гріх.

 

 Ви  ж  вільні  люди,  добрі,  сильні,

 А  як  живете,  уві  сні,

 Нема  ні  щасті,  долі  й  сили,

 Ще  трохи  жити  на  землі.

 

 Кому  потрібна  цяя  милість,

 Для  тебе,  жити  уві  сні,

 Чекати  кращого,  і  вірить,

 Що  будеш  жити,  ще  й  і  ти.

 

 Кому  потрібне  цеє  свято,

 Багатих,  бідних  та  дурних,

 Твоє  життя  забрали  в  рабство,

 А  ти  всім  віриш,  і  мовчиш.

 

 Яким  же  треба  тобі  бути,

 Щоб  вірить  всім,  а  не  собі,

 Твоє  життя  забрали  злидні,

 Але  ж  воно  твоє,  повір.

 

 Сміються  всі,  які  ми  дурні,

 Живем  в  ілюзії,  ві  сні,

 І  ждем  ми  зранку,  і  до  ночі,

 Що  буде  краще  ніж  колись.

 

 А  ти  живи,  бо  жити  треба,

 На  зло  усьому,  і  в  душі,

 Ти  бережи  вогонь  надії,

 Що  будем  жити,  я  і  ти.

 

 У  вільній,  нашій  Україні,

 Веселій,  ніжній  і  чудній,

 Де  люди  думають  і  вірять,

 Що  все  збувається  в  житті.