ДЖИН

Ден  старовинну  амфору  знайшов,
відкрив,  а  з  неї  Джин  намалювався:
"Я  звідси  вилізти  не  міг,  як  не  старався,
аж  поки  ти,  Денисе,  не  прийшов.
Тож  мушу  я  віддячити  тобі,
загадуй  тепер  будь-яке  бажання.
Ти  врятував  мене,  звільнивши  із  заслання,
в  нерівній  допомігши  боротьбі."
Денис  таке  у  Джина  попросив:
"Є  в  мене  у  Туреччину  путівка,
та  через  море  пролягатиме  мандрівка,
я  ж  кораблів  боюся  й  літаків.
Тож  чи  не  буде  так  люб'язний  Джин,
над  Чорним  морем  міст  побудувати.
Я  б  на  автобусі  поїхав  загорати,
і  думаю  не  тільки  я  один."
На  це  Денису  Джин  сказав  ось  так:
"Це  ж  скільки,  Дене,  знадобиться  часу,
людей,  машин,  матеріалів,  треба  "касу",
щоб  вийшов  міст  нормальний,  а  не  брак.
Ти  краще  щось  реальне  загадай."
Змирився  Ден,  що  прийдеться  летіти:
"Тоді  навчи  мене  жінок  хоч  розуміти,
бо  сам  я  з  цим  не  справлюсь,  хоч  волай."
Джин  як  відрізав:  "Боже  борони!
В  неволі  довго  буть  мені  судилось,
та  в  цьому  плані  так  нічого  й  не  змінилось.
Якої  міст  ти  хочеш  ширини?"

13.07.2012