Я не пишу з самого рання,
Бо зранку хочеться лиш кави,
І все, що пишеться - лукаво
Гірчить в процесі кавування.
Я не пишу, і в цьому ділі
Мені навряд чи станеш рівним.
Ти любиш чай, високогірний,
І абрикоси, спілі-спілі.
А я всього лиш споглядаю,
Як через джезву, кожний ранок,
Жерці молочних забаганок
Мені свої тіла вручають.
Навiяно кавою
© Copyright: Маргарита Вельбах, 2012
Свидетельство о публикации №212071400897
Свидетельство о публикации №212071400897
Рецензии
