Розкинувся чигирин украинская проза

Ці думки записані моїм батьком Станіславом Якимовичем Буряченко в одному із блокнотів і, як я розумію, не були оприлюднені в друкованому варіанті.
З дозволу мого батька перед його прощанням із земним життям я поступово відтворюю деякі його ненадруковані твори/записи.
Нехай живе слово…
З повагою до читачів донька автора
Світлана Бєляєва.

Эти мысли записаны моим отцом Станиславом Акимовичем Буряченко в одном из блокнотов и, как я понимаю, не были опубликованы.
        С разрешения моего отца перед его прощанием с земной жизнью я постепенно отображаю некоторые его ненапечатаные произведения/записи.
        Пусть живет слово...
        С уважением к читателям дочь автора
Светлана Беляева.


      РОЗКИНУВСЯ ЧИГИРИН…

     Розкинувся Чигирин і вздовж і вшир понад Тясмином, що води старшому побратимові – Дніпру-Славуті несе. А посеред нього, наче на капітанському містку, на Кам’яній горі Богдан із булавою у руках вперед іти неначе усіх гуках. Він і тепер, як і колись, на чолі війська, щоправда, неживого.
     Сплять на горі поруч у різний час загиблі герої. Одні святую землю від татар і турків боронили, від ляхів поганих воювали, інші в громадянських за ясне сонце, за новий світ полягли, а треті – в сорок третім грізним край свій визволяли від фашистської погані триклятої: сплять вони, колишні звитяжці, утомившись у боях нелегких.
     Вічний спокій вам.

Примечание С.С.Беляевой: дата написания пока не определена.