До чого тут лукаві фрази,
До чого тут фальшиві почуття,
Коли нахлинули мої образи
І болю,жалю відчуття?
Не намагайся щось мені ти говорити,
За тебе все саме життя сказало,
І вже не здатна я любити,
Мені так доля наказала.
Для мене вже кохання не існує,
Бо все то грим і вигадка людська,
Моя любов далеко десь мандрує,
Мені ненависть стала вже близька.
Вже досить,зайві запевняння,
Собі ти знайдеш гідну і наївну,
Яка ще досі вірить у кохання
І знайде йому гарну ціну.
Кохання не сну
© Copyright: Маргарита Ландыш, 2012
Свидетельство о публикации №212081101673
Свидетельство о публикации №212081101673
Рецензии