і світло золоте, і хвилі такі ласкаві
запах моря, пахощі твого тіла,
викупаного в його водах
в природі нема пустоти
навіть вакуум породжує надтонкі коливання
коли тебе бракує поряд, на поміч летить думка:
але ж ти у мене Є, поцілунок твій останній,
відблиск веселих_сумних очей
і присутність твоя тут_і_нині...
по спині тече краплинонька поту - вічна згадка
про Первинний Океан,
через маківку сочиться золотавий туман -
це святиться тіло твоїм коханням
останнім у цьому Світі,
який втрачає межі,
коли я з тобою разом..
ProVse
© Copyright: Валентин Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №212081801294
Свидетельство о публикации №212081801294
Рецензии
Спасибо, Алла. Написан под влиянием Одессы... )
Валентин Лученко 24.08.2012 22:02 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 24.08.2012 22:02 Заявить о нарушении
Я была слишком занята собой. Мне жаль, что мы с Вами так и не попили кофе, Валентин:)
Алла Ребенко 25.08.2012 22:19 Заявить о нарушении
Алла Ребенко 25.08.2012 22:19 Заявить о нарушении