Кому читати ті вірші,
Що хапають за душу?
Кому кричати образи,
Чи мовчати я мушу??
Оті години найгірші,
Що по буднях стаються,
В листів штампованих фразах
Назавжди зостаються..
Звернутись по допомогу,
Чи краще зовсім померти —
Для повідомлень і марок
Сховати кращі конверти?..
Та Хто ж обрав ту дорогу? —
Вона сама нас обрала!
Папір лише для помарок,
Життя інакшим не стало!
Сегодня
© Copyright: Игорек Васильевич, 2012
Свидетельство о публикации №212081800225
Свидетельство о публикации №212081800225
Рецензии