а ніч циганська. ніч така циганська.
і коні вірні. коні вірні нам.
і стогне ліс. душа його йорданська
відкрита навстіж добрим злим вітрам.
а ми йдемо, побравшися за руки.
ми пливемо у глибочінь ріки.
а ліс не знав іще такої муки.
а ліс вмирає так уже віки.
а він простить нам зраду цю і втечу
йому душа йорданська шелестить.
цей ліс стоїть над нами, як предтеча.
майструє нам березові хрести.
а коні чорні припнуті до лісу
ви, коні вірні, стійте на межі
ви, коні, вірте завтра нас повісять
чи встромлять в горло ковані ножі
і небо розламається на друзки.
скрипіти в полі важко буде віз.
а нас з тобою - мертві дві галузки
в собі сховає наш йорданський ліс.
Йорданський лiс
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212082000186
Свидетельство о публикации №212082000186
Рецензии