Про100i Речi
свячені яблука, груші, Медовий Спас,
сіянець довкруг хати, з Маковія мак у гарній макітрі,
замашний макогон у дужих руках;
а ще запахи:
зілля під стріхою, разків білих грибів, висушених серпневою спекою,
зів'ялого уже татариння на долівці,
чебрецю та лампадки у кутку образІв.
А коли ти раптом не витримаєш та зомлієш
від глибини неба та безміру часу,
тебе відволодають дуже просто:
відром холодної води...
Вона стікатиме з чубиська твого впертого,
втікатиме в полотно одягу та шкіри.
І хіба після всього цього ти повіриш, що життя - просто жарт,
а ти лише блазень невмілий?
Ти сміло подивишся в прірву з твоєї, таки твоєї височини
і вона тебе не покличе,
бо насправді спасають прості речі:
випадкове слово у натовпі,
кухоль води та окраєць хліба.
Хіба цього мало, щоб продовжити шлях?
Свидетельство о публикации №212082501399
Колись, молодий, я теж так думав і жив. А сім,я, а оточення? Як вони крутили й ламали Лева Толстого! Та й мене теж. А як Вам це вдається?
Виктор Ахинько 06.09.2012 22:08 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 06.09.2012 22:30 Заявить о нарушении
Не всім щастить з родиною.
А это поговорка такая? Який їхав таку на віз узяв. В русском я аналогичной не слышал. Каким ехал такую на телегу взял.
Евгений Рыбаченко 11.09.2012 09:02 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 11.09.2012 22:12 Заявить о нарушении