Мольфар, это фараон Маугли

     Кто такой мольфар? Наверняка, Мольфар - это Маугли, рожденный людьми, выращенный природой! Что станет с Маугли если он уйдет в народ? Он станет обывателем. Что станет с мольфаром, если он уйдет в народ? Он станет обывателем.
  Моль кружилась у фар, ей нравился яркий свет, она тянулась к свету! Но свет фар очень жесток, он пылает фальшивым светом, он не сиянье Луны, он не луч Солнца. Обожглось крыло, поранено тельце, и пришло моли на ум, что свет тьмы ей родней и милее.
  Рождаясь под сияньем тумана, звезд, луны и солнца моль живет в мире своем, отрицая цивилизацию, подъедая ее нарядное платье... И лишь та моль долго живет, что верна остается сути своей, не пытаясь стать бабочкой на ярком цветке  искусственном, освященной светом искусственным.
  Мольфар! Ты дикая моль, порхающая вольно лишь под светом естественного излучения. Ты лишь только тогда настоящий мольфар, когда нутром чуешь свободу, отрицая предрассудки чередующихся цивилизаций! Мольфар - не раб фар! Он фараон дикой природы! Мольфар - фараон дикой природы Маугли! Тебе мой физкульт привет!
  Говорят, что Мольфар — это человек, который, обладает сверхъестественными способностями. По местным поверьям, существуют добрые, злые и смешанного типа мольфары. Мольфары поклоняются  духам дикой стихиалии и те помогают управлять им силами природы (например погодой). Используют мольфары для этого энергию, заклинания, особые предметы, травы, минералы. Название «мольфар» происходит от слова «мольфа», которое означает заколдованный словесами, одушевленный эгрегором предмет. Другое значение слова «мольфар» —  дикий, не покорный, со своенравным духом человек.
   Мне было видение, что в стародавние времена  мольфары были тесно повязаны с дикой природой, дружили со свободолюбивыми и вольными духами и держались подальше от  разношёрстого человеческого общества. Изредка, по необходимости, оказывали людям помощь, сторонились славы и богатства. За это их любили свободолюбивые вольные духи и помогали общаться с дикой природой. Древние мольфары не признавали религий и уставов,  придуманных человеком, ибо могли быть отвергнуты духами. Знание минералов, растений и голосов животных, влияние на климат и природные явления были в норме у мольфар.
  Я думаю,что некоторые  нынешние цивилизованные  мольфары по типу оседлых современных цыган, прославившихся колдовством и пророчествами, насыщены желанием иметь славу, уходят  от бытия в дикой природе в цивильное общество. В основном  это знающие свое дело знахари и колдуны, отстраненные временем от обычаев  древних  мольфар,  пророчат и заклинают, осев в селах и городах, иной раз,  разъезжая  в дорогих авто, тусуясь в развлекательных шоу и стриптиз клубах. Есть даже колдуны, в основном злобного направления, которые куражась своей значимостью, прикрепляют себе модный ныне ярлык – мольфар,  дабы поиметь славу и идолопоклоннения у  во все верующего люда.  Некоторые нынешние современные мольфары и их клоны - шарлатаны боятся ветра, солнца, дождя и мороза, не уважительно относятся к жизни и смерти, не разбираются в травах и минералах, как говорится,  путают ромашку с подсолнухом.   Не умеют говорить с животными, не умеют петь и играть на дуде, не умеют порхать в воздухе в воздушных подушках и ходить по поверхности воды в  глубоких водоемах.   Дикие духи избегают посещения  населенных  пунктов и предпочитают находиться в глухих, не заселенных людьми местах, а без их помощи мольфар не мольфар.  Желание мельтешить на телевидении и в прессе сделало из некоторых мальфаров обычных  экстрасенсов. Очень жаль, но, наверное, многие современные мольфары  не избежали искушений и предали дружбу с вольными духами на коленопреклонения перед грешным людом пойдя в чистильщики их загрязненных пороками  плотей. Возможно, духи и их сотоварищи такого им порою не прощают. Многие отдали предпочтение быть в услужении люда, отвергнув веру мольфар в уединение. Ни язычники, ни христиане не смогли сломить веру  чистокровных мольфар в бытие человека в гармонии с природой и поэтому они ценятся своей необычностью и неповторимостью многие тысячи лет.
  Не верьте особо сильно тому, кто живет в городе, таскается по различным развлекательным шоу, свободно вступает в сексуальные контакты, что он истинный приемник знаний и принципов бытия древних мольфаров,  в то, что он настоящий друг природы, вольных духов и свободно вступает в контакт с духами и элементалиями дикой природы. Настоящих, предков древних мольфар, возможно стоит искать высоко в горах, глубоко в лесах, далеко в степях, в знойных пустынях, непроходимых болотах  не заселенных людьми и бесами.  Возможно это,  именно они, разговаривают с богами,  духами, сущностями,  животными, с травками, водой, ветром, солнцем, луной. И если вы их с трудом разыщите, и они сжалясь над вами окажут вам помощь, вам крупно повезло. Считайте, что дикая природа сама лично снизошла к вам, и вы не зря проделали столь трудный путь. И хотя человек тоже дитя и часть природы, неоспоримым остается то, что человек человеку рознь и жизненный путь у всех разный. Одни потребители благ и находятся в состоянии потребности постоянной опеки и заботы о себе. Другие предпочитают принести себя и свою свободу в жертву, доказывая всем вокруг о своей бескорыстной добродетели. А третьи предпочитают просто познавать себя, мир (и духовный в том - же числе), природу, не вдумываясь в голоса зла и добра.  Мольфар - это дикий человек,  друг дикой природы, отшельник, который и в дьяволе, и в ангеле видит не просто зло или добро, а природный элемент, порыв шумных стихиалий и шепот убаюкивающих идилий.
  Если человеку угодно хлопотать о здоровье себе подобных, это не значит, что он
лечит всю природу. Я не вижу ничего плохого в медицине и целительстве, хотя скорее всего в человеке заложен принцип самозащиты в виде интуиции и иммунной системы для самоизлечений и прозрений, и ему стоит пытаться этим даром пользоваться в полную силу, обходясь без помощи врачей и целителей.
  Я думаю, что современные мольфары ни так сильны как древние мольфары, но они являются наследники первоисточника и так или иначе духи древних мольфар напоминают о себе людям, говоря устами своих генетических или инкарнационных  потомков. И пример тому мольфары гуцулы, чудеса которых известны по всему миру.
   Хвала Всемогущему Эгоцентралу!


   Мольфар, это фараон Маугли
   Хто такий мольфар?  Напевно, Мольфар - це Мауглі, народжений людьми, вирощений природою!  Що стане з Мауглі якщо він піде в народ?  Він стане обивателем.  Що стане з мольфаром, якщо він піде в народ?  Він стане обивателем.
   Моль паморочилося у фар, їй подобався яскраве світло, вона тягнулася до світла!  Але світло фар дуже жорстокий, він палає фальшивим світлом, він не сяйво Місяця, він не промінь Сонця.  Обпеклося крило, поранено тільце, і прийшло молі на розум, що світло темряви їй ріднею і миліше.
   Народжуючись під сяйвом туману, зірок, місяця і сонця міль живе в світі своєму, заперечуючи цивілізацію, під'їду її ошатне плаття ... І лише та моль довго живе, що вірна залишається суті своїй, не намагаючись стати метеликом на яскравому квітці штучному, освяченої світлом  штучним.
   Мольфар!  Ти дика моль, пурхають вільно лише під світлом природного випромінювання.  Ти лише тільки тоді справжній мольфар, коли нутром чуєш свободу, заперечуючи забобони чергуються цивілізацій!  Мольфар - не раб фар!  Він фараон дикої природи!  Мольфар - фараон дикої природи Мауглі!  Тобі мій фізкульт привіт!
  Кажуть, що Мольфар - це людина, яка, володіє надприродними здібностями.  За місцевими повір'ями, існують добрі, злі і змішаного типу мольфари.  Мольфари поклоняються духам дикої Стіхіаль і ті допомагають керувати ним силами природи (наприклад погодою).  Використовують мольфари для цього енергію, заклинання, особливі предмети, трави, мінерали.  Назва «мольфар» походить від слова «мольфа», яке означає зачарований словесами, одухотворений егрегор предмет.  Інше значення слова «мольфар» - дикий, чи не покірний, з норовливим духом людина.
  Мені було бачення, що в стародавні часи мольфари були тісно зав'язані з дикою природою, дружили з волелюбними і вільними духами і трималися подалі від разношёрстого людського суспільства.  Зрідка, в разі потреби, надавали людям допомогу, цуралися слави і багатства.  За це їх любили волелюбні вільні духи і допомагали спілкуватися з дикою природою.  Стародавні мольфари не визнавали релігій і статутів, придуманих людиною, бо могли бути відкинуті духами.  Знання мінералів, рослин і голосів тварин, вплив на клімат і природні явища були в нормі у мольфар.
   Я думаю, що деякі нинішні цивілізовані мольфари по типу осілих сучасних циган, що прославилися чаклунством і пророцтвами, насичені бажанням мати славу, йдуть від буття в дикій природі в цивільне суспільство.  В основному це знають свою справу знахарі і чаклуни, відсторонені часом від звичаїв древніх мольфар, пророкують і заклинають, осівши в селах і містах, іноді, роз'їжджаючи в дорогих авто, тусуясь в розважальних шоу і стриптиз клубах.  Є навіть чаклуни, в основному злобного напрямки, які Кураж своєю значимістю, прикріплюють собі модний нині ярлик - мольфар, щоб поиметь славу і ідолопоклонненія у в усі віруючого люду.  Деякі нинішні сучасні мольфари і їх клони - шарлатани бояться вітру, сонця, дощу і морозу, чи не шанобливо ставляться до життя і смерті, не розбираються в травах і мінералах, так би мовити, плутають ромашку з соняшником.  Не вміють говорити з тваринами, не вміють співати і грати на дуді, не вміють літати в повітрі в повітряних подушках і ходити по поверхні води в глибоких водоймах.  Дикі духи уникають відвідування населених пунктів і вважають за краще знаходитися в глухих, незаселених людьми місцях, а без їх допомоги мольфар НЕ мольфар.  Бажання миготіти на телебаченні і в пресі зробило з деяких мальфарів звичайних екстрасенсів.  Дуже шкода, але, напевно, багато сучасних мольфари не уникли спокус і зрадили дружбу з вільними духами на колінопреклоніння перед грішним людом пішовши в чистильники їх забруднених вадами плоті.  Можливо, духи і їх співтовариші такого їм часом не прощають.  Багато віддали перевагу бути в служінні люду, відкинувши віру мольфар в усамітнення.  Ні язичники, ні християни не змогли зломити віру чистокровних мольфар в буття людини в гармонії з природою і тому вони цінуються своєю незвичністю і неповторністю багато тисяч років.
   Не вірте особливо сильно тому, хто живе в місті, волочиться по різним розважальним шоу, вільно вступає в сексуальні контакти, що він істинний приймач знань і принципів буття древніх мольфарів, в те, що він справжній друг природи, вільних духів і вільно вступає в контакт  з духами і елементалями дикої природи.  Справжніх, предків древніх мольфар, можливо варто шукати високо в горах, глибоко в лісах, далеко в степах, в спекотних пустелях, непрохідних болотах незаселених людьми і демонами.  Можливо це, саме вони, розмовляють з богами, духами, сутностями, тваринами, з травами, водою, вітром, сонцем, місяцем.  І якщо ви їх з працею розшукайте, і вони зглянулися над вами нададуть вам допомогу, вам крупно повезло.  Вважайте, що дика природа сама особисто зійшла до вас, і ви не дарма проробили такий важкий шлях.  І хоча людина теж дитя і частина природи, незаперечним залишається те, що людина людині ворожнечу і життєвий шлях у всіх різний.  Одні споживачі благ і знаходяться в стані потреби постійної опіки і турботи про себе.  Інші вважають за краще принести себе і свою свободу в жертву, доводячи всім навколо про свою безкорисливої чесноти.  А треті вважають за краще просто пізнавати себе, світ (і духовний в тому - числі), природу, не вдумуючись в голоси зла і добра.  Мольфар - це дикий чоловік, один дикої природи, відлюдник, який і в диявола, і в ангела бачить не просто зло або добро, а природний елемент, порив галасливих Стіхіаль і шепіт заколисують Ідилія.
   Якщо людині завгодно клопотати про здоров'я собі подібних, це не означає, що він
лікує всю природу.  Я не бачу нічого поганого в медицині і цілительство, хоча швидше за все в людині закладено принцип самозахисту в вигляді інтуїції і імунної системи для самолікування і прозрінь, і йому варто намагатися цим даром користуватися в повну силу, обходячись без допомоги лікарів і цілителів.
   Я думаю, що сучасні мольфари ні так сильні як стародавні мольфари, але вони є спадкоємці першоджерела і так чи інакше духи древніх мольфар нагадують про себе людям, кажучи устами своїх генетичних або інкарнаційних нащадків.  І приклад тому мольфари гуцули, чудеса яких відомі по всьому світу.
    Хвала Всемогутньому Егоцентралу!