Плаче повня...

Повниться повнею глянець очей…
Мало ночей, що приносять натхнення.
Просять прощення спогади. Щем
Літа сльозами стікає із неба.

Віриться, терпиться… Проситься ще
Щедрість минулого грати на гроші.
Були хорошими наміри та
Верхньої ноші не мали. Пропали.

Припали пилюкою. Вічність лягла
Хрестиком. Гладдю – поміж рушниками…
Руки у ранах зігріє печаль
І манівцями покреслить на пам'ять

Серце… Мов сито… Мов сітка, в якій
Кількість не пійманих мрій охолола…

30.08.12


Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):

Плачет полнолуние...

Полнится месяцем глянец очей…
Мало ночей, что меня вдохновляют.
Просит прощения память. С ночей
Лета слезами печали стекает.

Верится, терпится… Просит еще
Щедрость минувшего денег на игры.
Были намеренья лучшими, но
Просто пределов не знали. Погибли.

Пылью присыпаны. Вечность легла
Крестиком. Гладью – между рушниками…
Руки на ранах согреет печаль,
Снова зарубки оставит на память

Сердце… Как сито… Как сетка, и в ней
Пара надежд так мечтой и застыла…