Осiннi квiти

Щедра осінь стоїть на порозі,
 До людей вона добра й ласкава.
 Квіти вмилися ранком у росах,
 І вдягли собі барви яскраві.

 Айстри, ніби манісіньки зорі,
 Головами своїми кивають,
 Листям плескають, наче те море,
 І на радість усім розквітають.

 Чорнобривці накрили подвір'я,
 Мов оранжевий килим-стежина.
 Гладіолусів вибух-сузір'я,
 І гортензії наче перлини.

 А манірні п'янкі хризантеми
 Ніби панночки дуже серйозні.
 Все навпошепки творять поеми,
 Та комах зазивають у гості.

 За подвір'ям лани золотіють,
 Кукурудза шевелить волоссям,
 Поряд соняшник радісно мріє,
 І пшениця схиляє колосся.

 Далі ока зеленії луки
 Польовими квітками палають.
 Наче добрі слухняні онуки
 Літо в довгую путь проводжають.


Рецензии
повіяло радянськими таборами, гавканням вівчарок і вертухаями на вишках.А ще Тичиною з його "в полі трактор дир-дир,ми за мир",величезними етапами,Солженіциним і трамваєм за три копійки.До речи,по ТБ була тільки одна програма,тай та після четвертої години дня,отакі assoтiations у мене від віршика,хай щастить

Алимузафарсаиф Аддинкутуз   24.07.2013 17:00     Заявить о нарушении
Дякую за відгук!
Вас теж хай фотуна не минає.
Дещо несподівані асоціації, проте цікаві.
Шкода, що з тих часів на селі зміни відбулися лише в гіршу сторону.
Зараз село не в моді, усі прямують до великих міст, до спекотних мертвих офісів, забуваючи про живу землю, яка потребуе турботи та любові...

Августо   24.07.2013 17:36   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.