Осiннi квiти
До людей вона добра й ласкава.
Квіти вмилися ранком у росах,
І вдягли собі барви яскраві.
Айстри, ніби манісіньки зорі,
Головами своїми кивають,
Листям плескають, наче те море,
І на радість усім розквітають.
Чорнобривці накрили подвір'я,
Мов оранжевий килим-стежина.
Гладіолусів вибух-сузір'я,
І гортензії наче перлини.
А манірні п'янкі хризантеми
Ніби панночки дуже серйозні.
Все навпошепки творять поеми,
Та комах зазивають у гості.
За подвір'ям лани золотіють,
Кукурудза шевелить волоссям,
Поряд соняшник радісно мріє,
І пшениця схиляє колосся.
Далі ока зеленії луки
Польовими квітками палають.
Наче добрі слухняні онуки
Літо в довгую путь проводжають.
Свидетельство о публикации №212090201358
Алимузафарсаиф Аддинкутуз 24.07.2013 17:00 Заявить о нарушении
Вас теж хай фотуна не минає.
Дещо несподівані асоціації, проте цікаві.
Шкода, що з тих часів на селі зміни відбулися лише в гіршу сторону.
Зараз село не в моді, усі прямують до великих міст, до спекотних мертвих офісів, забуваючи про живу землю, яка потребуе турботи та любові...
Августо 24.07.2013 17:36 Заявить о нарушении