Повертаючись...
До самого першого у твоєму житті моря.
Здригаючись,
Що піна візьме свого -
Першою ластівкою смерті,
Що не відає в житті спокою,
Це ранкове світло -
Перетворило хмару в молоко...
Знав тисячі верст,
Та знаходив в них щось знайоме,
Начирикавший дощ,
І накаркавший життя в Христі,
Немов тисячі зірок,
Позначив матірною словом,
Ти кудись йдеш,
Розправляючи довго ліжко...
Перший погляд на небокрай -
Відштовхнувшись, ідеш ти назад,
Перша твоя пелюстка,
Обпалена горючою сльозою
І зігріта пісня
Твоїм чорношкірим диханням,
Паровозний свисток
Продряпав маршрут додому.
Через тисячу років
Ти знову витримаєш перший іспит
Ти дійдеш до струмка,
Ти спалиш перший міст, зробиш крок-
Твоя перша жінка когось іншого обдурить,
Лише торкнувшись тебе,
Але вже дотягнувши до зірок.
Повертаючись...
© Copyright: Алексей Сергиенко 2, 2012
Свидетельство о публикации №212090401712
Свидетельство о публикации №212090401712
Рецензии