Диво яке!

Диво яке! У небі ні хмаринки - але: з неба падає дощ,
Чи ти бачиш, Прокурор Прокурорович - тільки адже ти не розумієш!
Чесним і бідним не варто боятися.. Правда? Товариш Суддя?
Правда твоя. Тільки треба покаятися. Свічка ціною в три рубля...

Шкода, що не знає права на правду Дисциплінарний Статут,
В серце по кулі, в планку-по ниточцi - кришаться сльози в рукав..
Сон повії, що діти від фюрера, дзюрчить вода в крані,
Центральні вулиці всі будуть у святі, тільки у нас - ніколи!

Я непрощений: так ти позаздрив - ластівки гніздечко в'ють,
Неотомщений сім'єю вбитого - порожньо тобі там і тут,
Злістю кургани в коржі запечені, немов лягли на рукав,
Розпалені і приречені, смертю ми смерть зневаживши..

Шкода не вийшло трюку з апельсинами, боляче по нирках і дих,
Кров огидно брудно-солона, шайба щадить запасних,
Болем расхристани- хрипом і ходою, равноапостолiв рать,
Між вогнями молитися про Чашу, щоб її загадати.

Мамцю біжить в яскравих намисті по березі, татку злазить із коня,
Сни злі та дикі з прапором Америки, вони нiчого не радять.
Легкі псуються в газовій камері, правда, товариш Христос?
Мої Юди, в цьому іспиті, солодко цілують взасос..

Пальці стискала степова романтика, серцем натиснув на курок,
Куля повернула жовтим полосатиком, кров хлинула на пісок,
Як же, не виповняться твої бажання, пехом йти чотири версти,
Кров відливала від червоного прапору, синь шліфувала хрести.

Ми подумали, що розумні карлики нехай набивають черевце,
Очі: два бісеру, щоки подушечки, боляче я їх ремінцем!..