Подарунок буття - це дар нашого народження

Мандруючи там серед світів, дивуюсь тому що бачу, відчуваю, все це неможливо часто збагнути розумом , ще частіше взагалі висловити словами, але все  це вабить тебе шалено вперед, що ти зовсім безсилий щоб протистояти цим відчуттям. Наш Всесвіт настільки безкрайній, неосяжний та потаємний, що варто при відкрити маленьку шпаринку цього буття  тоді тебе затягує ніби виром ще більше, та більше… Куди мене не заносило та завжди хотілось повернутись  на  нашу грішну матінку Землю. Навіть коли тебе вабить нестримно  всесвітня благодать думки повертаються стрімко до рідних, близьких душі людей. Там можливо майже все коли твоя душа досягла певного рівня. Та не судіть суворо  бо  як  на   розсуд звичайної  людини, що відчула цей «рай»  душею та серцем, він якийсь штучний  світ раю. Де здійсненні всі бажання, де завжди квіти, благодать, люблячі люди поруч. Та запах квітів чутний проте не  розбурхує мою шалену уяву,  аромат не є таким духмяний  та п’янкий як дома на Землі. Та й почуття немов би ніжні та прекрасні   на перший погляд, про те якісь занадто розважливі спокійні мов в морі штиль. Без пристрасті, без шалених емоцій, ну просто рай, але такий нудний.  Можливо це просто не мій рай, бо я ще не готова бути там не як гість. Не відаю, тай не жадаю вникати так   глибино, я зрозуміла лише одне, які випробування та загартовування на міцність   не виникали на моєму шляху проте це так не суттєво, бо при бажанні завжди можливо знайти вихід. Найважливіше, що кожного ранку сходить сонечко і кожний його прихід до нас  такий різний, мов свято в душі. Ми здатні щиро горювати, проливаючи море сліз, терзаючи душу на шмаття. Про те ніхто так як ми не здатні до безтями закохуватись та від ейфорії втрачати  розум.  Тільки тоді я збагнула, що  самий грандіозний  подарунок  буття, що відпущений нам  - це дар нашого народження. Прийміть із вдячністю все, що вам дано: ваше тіло - нехай навіть воно не найдосконаліше, ту непросту ситуацію, в яку вас поставило життя. Не падайте духом. А головне - не втрачайте себе, свою усвідомлену радість. І тоді ви побачите, що з вами станеться ...
 При наймі ви почнете смакувати життя  та приймати все, що  трапиться на шляху  з вдячністю, та радістю. А ще я зрозуміла, чому  символічна свята трійця, та  не спроста найважливіші цінності  носять потрійний характер. Погляньте самі не брешу.
Три речі ніколи не повертаються назад як би ми не благали старанно: час, слово, можливість.
Три речі, якими потрібно  дорожити завжди  та не слід втрачати: спокій, надію та  честь.
Три речі в житті найцінніші за все: любов, переконання, дружба.
Три речі в житті ніколи не можуть бути  надійні: влада, удача, стан.
Три речі визначають саму людину: праця, чесність, досягнення.
Три речі  які поступово руйнують людину, як особистість: вино, гординя та  злість.
Дуже сумно, що іноді поки все зрозумієш, пройде ціле життя. Можливо всі не можуть бути зарозумілими, проте мати мрію повинен кожний, хоч одну. Саме мрії надають нашому житті сенс, заряджають позитивним зарядом і дають можливість долати всілякі перепони. Заради досягнення цієї самої «мрії» або мети ми «летимо на крилах мрій».  Мрія є створення уяви, що-небудь уявне, подумки представляється, політ фантазії, що  іноді сягає далеко, далеко в майбутнє. Це може бути велике або маленьке, але заповітне бажання, яке імовірно повинно зробити людину щасливою.  Мріючи, ми будуємо для себе кращу реальність, даємо собі можливість поліпшити якість свого життя. Так, що не лінуйтеся мріяти. Важливим аспектом здійснення  мрії є її барвистість, подробиця, емоційна насиченість і обов'язково віра в її здійсненність. Так що мрійте на здоров"я !


Рецензии
Чтоб мне земля казалась пухом,
Пускай напишут на венке
Слова из песни,спетой другом,
На украИнском языке.

Я.Капустин 1988г.

Яков Капустин   19.09.2012 10:47     Заявить о нарушении