Ти мені у серце устромив ножі,
Бо проходиш мимо, ніби ми чужі.
Вирвати не зможе ці ножі ніхто,
Може біль минеться через років сто.
Ти мене в минуле легко відпустив.
Пише мені осінь зливами листи.
Ні, ти не почуєш уночі мій плач,
На твої чекаю і "люблю", й "пробач".
Та нема до тебе сонячних стежин,
Відчуваю холод крижаних вершин.
Наді мною стигнуть хмарами жалі.
Не курличте в небі, сиві журавлі.
Сивi журавлi
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212090601394
Свидетельство о публикации №212090601394
Рецензии