Твої очі,
як море в південних широтах
в нічний час,
що тремтить мерехтливо
і відлунням глибокої
темної ночі
навкруги все чарує
небаченим дивом.
Вії ніжно тріпочуть,
мов горлиці крила,
губи маком червоним цвітуть.
Рвусь я серцем до тебе
на повні вітрила,
зорі в небі грайливо
указують путь.
Нас небесні з'єднали закони.
Там на березі бачу
вже зрання
Я твій стан
так до болю знайомий,
твої руки,
мов крила кохання.
Рвусь я сердцем...
© Copyright: Виталий Полищук, 2012
Свидетельство о публикации №212091300693
Свидетельство о публикации №212091300693
Рецензии