Грiх неформат
Життя любити на очах у всіх
Неприпустимо.
Це великий гріх!
Собою бути на очах у всіх
Ніяк не можна –
Це страшенний гріх.
Робити вибір з тисячі доріг
І думати –
Це неспасенний гріх.
І прагнути міняти це життя,
Вселяти віру в себе у серця –
Це також гріх.
Нових гріхів багато…
Тож треба жити так, як і усі:
Сидіти тихо в крайній своїй хаті,
Не пхати носа і не висувати
Себе із натовпу,
Бо натовп – то святе.
На то і є канон оцей гріхів,
Щоб кожен знав, дотримував і вмів
Лизати… –
Думають вони.
А ми
Посміємо, ми зможемо, бо ми
Гартовані в пекельному вогні,
Сказати «ні», коли потрібно «так»
Отим,
Що смикають за нитки наверху.
Їм заявити непоборне: «Ху…!»
Сказати слово – не брутальний мат.
Та хтось придумав термін: «неформат»
І чеше всіх єдиним гребінцем,
Всіх міряє хибашним олівцем…
Хай міряє-розчісує…
А ми
Прокричимо своє велике: «Ху…!»
Хай «ху із ху» побачить цілий світ,
Якщо йому побачити
Не гріх.
14.09.12
Свидетельство о публикации №212091500064