Возможная история

    Весь день она любовалась красотой гор и долины. Весь вечер она наслаждалась общением  с родственниками. Она была в гостях, и ей были очень рады. Завтра ей нужно отправиться в путь, и она легла спать пораньше. До рассвета еще далеко, но ей не спиться, очень тревожно ей, ведь на рассвете  ей  нужно будет уйти в дорогу. Ой, кто это, кто это крадется у стенки, чья это тень? В испуге голос обмяк, пропал от страха, ноги  свинцом налились, и вот словно дикий зверь на нее незваный  гость навалился. Пытался подмять под себя, хотел  над ней по глумиться, но силы дева неизвестно от куда нашла, и стукнула насильника  по голове  табуреткой. Тот упал и снепритомнил. У нее было время сбежать, ей ни хотелось больше оставаться в том доме.
  Испачканы мужской секрецией бедра, платье порвано, но дева ушла от насильника девой, она смогла не позволить себя обидеть.
  Домой прибыла с дороги, и  тому очень рада. И вот жить бы да жить, да ни с того, ни с сего живот, вдруг, в рост понесло, видно от шока плохо помылась. Что же ей делать, как же ей быть? В небо, к Богам она взмолилась. Как от позора себя уберечь, как  от гибели уберечь ребенка? В те времена не законные зачатия пресекались  кровью. Пожалел ее пожилой вдовец, назвал  женою своей, а ее плод назвал своим плодом. Рожала дева  невинная… Женская нега ее так и не познала ласки мужчины. Девственна плоть… ,и  вот на руках младенец! И тому повитуха дивилась.
   И невзгоды вместе, и радости вместе делили они втроем. Старец был им почти что за отца, он никогда  не позволил себе к телу  девушки  прикоснуться. Добрая память тому мужчине, который, человечностью помог двум страждущим.
   Святой пророк Захария и святая праведная Елисавета были родителями святого Пророка, Предтечи и Крестителя Господня Иоанна. Они происходили из рода Ааронова: святой Захария, сын Варахии, был священником в Иерусалимском храме, а святая Елисавета была сестрой святой Анны, матери Пресвятой Богородицы"

   Можлива історія
   Весь день вона милувалася красою гір і долини.  Весь вечір вона насолоджувалася спілкуванням з родичами.  Вона була в гостях, і їй були дуже раді.  Завтра їй потрібно вирушити в дорогу, і вона лягла спати раніше.  До світанку ще далеко, але їй не спиться, дуже тривожно їй, адже на світанку їй потрібно буде піти в дорогу.  Ой, хто це, хто це крадеться у стінки, чия це тінь?  У переляку голос обм'як, пропав від страху, ноги свинцем налилися, і ось наче дикий звір на неї непроханий гість навалився.  Намагався підім'яти під себе, хотів над нею по глумитися, але сили діва невідомо від куди знайшла, і стукнула насильника по голові табуреткою.  Той впав і непритомнів.  У неї був час втекти, їй не хотілося більше залишатися в тій хаті.
   Забруднені чоловічий секрецією стегна, плаття порване, але діва пішла від насильника дівою, вона змогла не дозволити себе образити.
   Додому прибула з дороги, і тому дуже рада.  І ось жити б та жити, та ні з того, ні з сього живіт, раптом, в зростання понесло, видно від шоку погано помилася.  Що ж їй робити, як же їй бути?  В небо, до Богів вона почала благати.  Як від ганьби себе уберегти, як від загибелі уберегти дитину?  У ті часи не законні зачаття припинялися кров'ю.  Пожалів її літній вдівець, назвав дружиною своєю, а її плід назвав своїм плодом.  Народжувала діва безневинна ... Жіноча нега її так і не пізнала ласки чоловіка.  Незаймана плоть ..., і ось на руках немовля!  І тому повитуха дивувалася.
    І негаразди разом, і радості разом ділили вони втрьох.  Старець був їм майже що за батька, він ніколи не дозволив собі до тіла дівчини доторкнутися.  Добра пам'ять тому чоловікові, який, людяністю допоміг двом стражденним.