Ти будеш йти і ненароком,
я буду йти веселим кроком.
В душі моїй.. збіднілий стан,
на серці не зрахуєш ран.
Кричати болісно: "стривай!"
А там вже близько.. твій трамвай.
І знову обірвала-доля-
була б моя тут - вірна воля-
та ні, немає, є лиш ти
а ти чи сон, чи ти не ти.
Чи я не та, чи тут не час..
та й він ..не думає про нас.
об рвала доля
© Copyright: Екатерина Дунаева, 2012
Свидетельство о публикации №212091800030
Свидетельство о публикации №212091800030
Рецензии