Обережностi даруй нам, Боже, тут!

                до Наталi I.
 
 Я з тобою вчора ледь не розпрощався.
 Ні, не так! Точніше - Далі йти не схтів ...
 Бо з тобою раптом я чогось злякався.
 Що в який-небудь зайдемо кут глухий ...

 Що мене до тебе тягне, сам не знаю!
 Може, щось, у чім не легко розібрать ...
 Ось, ти поруч - і себе я забуваю, -
 Бо себе з тобою легко забувать ...

 Побажання на добраніч ти шепочеш...
 Та ідеш... А я, зберiгши рук дотик, -
 Знемагаю за тобою ... Також Хочеш?
 Natali ... Я так не можу, Natali!

 Та чекати нам ще місяців немало!
 Намагаюся не дать вогню себе! ...
 Ти скажи, - що відбувається між нами?
 Чи будується, чи тоне Корабель ...

 Нас затягують стосунки, чим Подалі, -
 Дати звіт собі боюся я, Куди ...
 Ми б за нас з тобою мить лиш звiтували, -
 Та тепер уже звiтуєм назавжди ...

 В нас будується вже дещо, непомітно, -
 Обережностi даруй нам, Боже, тут!
 Ми теплу віддаємось інтуїтивно,
 Дай лиш Бог не стати іграшкою пут ...

 Дай нам Бог у почуттях не заблукати, -
 Їх не вигадати в скруті наших справ ...
 Я НЕ ЗНАЮ, що iз нами може стати.
 Головне - оцi слова, що я сказав ...


 Братiслав Лiбертус

 ПЕРЕКЛАД З РОСIЙСЬКОЇ:

 КОМЕНТУВАТИ МОЖНА ТАКОЖ I НА:
 МайлРу (Блог1)